• Головна
  • Професія архітектора: особливості навчання і майбутні перспективи
Партнерський матеріал
17:00, 24 травня 2023 р.

Професія архітектора: особливості навчання і майбутні перспективи

Партнерський матеріал

У період повоєнного відновлення Україна потребуватиме фахівців кваліфікованих будівничих професій – архітекторів, інженерів, проєктувальників, дизайнерів, а також представників робітничих професій – будівельників, малярів, тинькарів. За допомогою експертів розповідаємо про перспективи роботи в цій галузі та її потенціал для майбутнього України.

Роман Пархоменко працює в архітектурній майстерні Arkhome Architects. Її команда надає послуги архітектурного проєктування, дизайну, візуалізації архітектури, VR-проєктування, 3D-моделювання будівель та споруд.

Роман спеціалізується на індивідуальному проєктуванні будівель будь-яких масштабів: створює житлові, культурні, комерційні та інші простори, що працюють у синергії з навколишнім середовищем. У його професійному портфоліо – проєктування та реконструкція індивідуальних житлових будинків, котеджних містечок, а також дитсадків, шкіл, амбулаторій.

На питання, що найбільше подобається у професії, відповідає: «Бачити результат своєї роботи – втілення архітектурних проєктів у реальність».

Професія архітектора: особливості навчання і майбутні перспективи, фото-1

Де і як навчаються майбутні архітектори

Роман Пархоменко має професійно-технічну та вищу освіти. Обрати галузь архітектури, будівництва та дизайну його спонукало навчання в художній школі: здобуті там знання стали у пригоді. А от навчання у профтесі стало першою сходинкою до подальшої освіти.

«Знання були дуже ґрунтовними. Підготовка – на рівні університетського ступеня бакалавра. Все було дуже серйозно: до вчорашніх школярів висували вимоги як до потенційних працівників підприємства», – згадує Роман.

Після навчання він та його однокурсники могли влаштуватися на роботу в державних та приватних будівельних компаніях, підприємствах із виготовлення будівельних деталей та конструкцій тощо або ж вступити одразу на третій курс університету. Можна продовжити навчання й закордоном, зокрема в Польщі та Китаї.

«За роки навчання у профтесі ти можеш глибше зрозуміти свою майбутню професію, які сфери тебе цікавлять найбільше, що підходить саме тобі. Можеш змінити спеціальність та перевестись до іншої групи. У школі рідко хто здатен усвідомлено вибрати професію, остаточно визначатись можна хіба років після 20. А от здобуваючи професійну освіту це зробити простіше», – каже Роман Пархоменко.

Після чотирьох років навчання він вступив до Київського національного університету будівництва та архітектури на факультет містобудування та архітектури. Зауважує: після профтеху навчатися було легко. На відміну від випускників шкіл мав переваги – навички креслення, знання комп’ютерних програм автоматизованого проєктування AutoCad і ArchiCAD.

Інженер-будівельник, викладачка професійно-теоретичного циклу Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну Наталія Малець навчає майбутніх будівельників, малярів-реконструкторів, фахівців з електромонтажу. За її словами, сучасні дев’ятикласники свідомо обирають будівельні професії та мають хороший рівень підготовки.

«За десять років роботи помітила зміну: раніше після дев’ятого класу до нас вступали ті, хто мав погану успішність у школі. Нині переважно це учні з середнім балом атестата “9” і вище. Вони мотивовані, знають чого хочуть, і стверджують, що навчатися в училищі цікавіше, ніж у школі. А під час війни в їхньому середовищі відчуваю справжній патріотизм, дух майбутньої відбудови, бажання діяти», – зазначає викладачка.

Теоретичний курс навчання студенти опановують у змішаному форматі навчання, а практичну частину – в майстернях. Також мають виробничу практику на підприємствах і гарантоване працевлаштування.

«Завдяки співпраці з європейськими партнерами маємо сучасну матеріально-технічну базу училища: інструменти, обладнання, матеріали. Все це, а також навчання викладачів училища забезпечили наші німецькі партнери – Фонд Ебергарда Шьока. До того ж іще до повномасштабної війни в закладі відремонтували підвальні приміщення, тож училище має надійне укриття для трьохсот осіб. Коли школярі приходять на день відкритих дверей і бачать усе це, вирішують вступати», – говорить Наталія Малець.

Перспективи професії

У період повоєнної відбудови очікується, що Україна перетвориться на гігантський будівельний майданчик. Відбудова може тривати близько п’яти років після закінчення бойових дій. А там, де це можливо, відновлювані роботи тривають уже зараз.

Відбудовою України займатимуться, зокрема, державні корпорації. Вони будуть проводити тендери, шукати виконавців, реставрувати пошкоджені історичні споруди, відбудовувати міста й села.

Частину відбудови здійснюватимуть закордонні інвестори, долучаючи спеціалістів зі світовими іменами. Так партнером створення нового проєкту генплану та стратегії міста Харкова став Фонд британського архітектора Нормана Фостера.

Втім, приватні компанії теж не залишаться без роботи. Вже нині у відносно безпечних регіонах є замовлення на проєктування будинків від приватних клієнтів. До того ж чимало радянських будівель також потребують реконструкції.

Професія архітектора: особливості навчання і майбутні перспективи, фото-4

Яких фахівців будівельної галузі потребуватиме країна

Серед найпопулярніших напрямків для фахівців будівельних професій у період повоєнної відбудови Роман Пархоменко називає будівництво енергоефективних будинків. Потрібні будуть фахівці, які вміють втілювати незалежні енергетичні рішення, проєктувати автономні системи опалення будинків, усе, що пов’язано з вентиляцією.

Потреба воєнного часу – проєктування бомбосховищ – теж не залишиться поза увагою: у житлових будинках сховищ виявилося недостатньо, а у приватних часто це були погреби для господарських потреб, не пристосовані для перебування людей.

Майбутнє архітектури фахівець бачить у посиленні співпраці держави з приватним сектором.

«Державний сектор будівництва обмежений стандартами Державних будівельних норм, розроблених ще в радянську епоху, на основі застарілих стандартів. Держструктури досі користуються ними, а час не стоїть на місці. Також варто вивчати закордонний досвід, впроваджувати його й давати змогу приватним будівельним компаніям втілювати свої ідеї. У приватному секторі будівництва більше можливостей для творчої самореалізації», – зазначає архітектор.

Роман Пархоменко вже має успішний досвід співпраці з державою: на державне замовлення розробив проєкт реконструкції приміщення дитячого садка та амбулаторії в смт Калинівка на Київщині. А нещодавно отримав замовлення на проєктування реабілітаційних центрів для ЗСУ.

Партнерська публікація

Наталка Шаманова

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, його держав-членів та Програми.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...