Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформаціющодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Повернення коштів, викрадених з платіжних карток

Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що у них можуть викрасти картки і зняти з них гроші, бо в газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

Олексій Наумов

Що робити, якщо викрали картку?

Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

Як правило, це можна зробити зателефонувавши на телефон гарячоїлінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

Зверніть увагу!

До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитківвід здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

Що має зробити банк?

Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

-ідентифікувати користувача,

-зафіксувати обставини ситуації,

-зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

При цьому банкзобов'язаний негайно зупинитиздійснення операцій з використанням банківської карки.

Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою у строк, установлений договором.

Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом длярозгляду звернень скарг громадян.

При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

Який строк повернення коштів на рахунок?

Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банкмає право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів, банк

У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалогоклієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказуза кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1%від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: osvita@dn.minjust.gov.ua

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області інформує про підсумки роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 9 місяців 2017 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні державну реєстрацію нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій Донеччини та їх структурних підрозділів здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 132 органи державної влади.

За 9 місяців 2017 року в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення кількісних показників з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (196), у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (154) збільшилася на 42 акта. За цей період Головним управлінням із 196 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 175, у тому числі 117 розпоряджень Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій;

прийнято 9 рішень про відмову в державній реєстрації;

прийнято 11 рішень про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

прийнято 1 рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття 20 незаконних правових норм.

З метою підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням здійснено ряд організаційно-методичних заходів, а саме:

проведено 16 семінарів (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

проведено стажування 82 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення 6 інформаційно-методичних матеріалів (листів – орієнтувань, буклетів, пам’яток);

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналізи стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 39виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, в Інформаційно-правовому віснику юстиції, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 9 місяців 2017 року Головним управлінням здійснено 1170 щомісячних безвиїзних та 1158 щомісячних виїзних перевірок з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі Головного управління залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 9 місяців 2017 року Головним управлінням переглянуто 374 акта, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів, за результатами чого до 35 нормативно-правових актів внесено зміни, 28 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління протягом 9 місяців 2017 року також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 175 зареєстрованих нормативно-правових актів та 9 переліків нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота Головного управління протягом 9 місяців 2017 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 05.12.2017) (юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б.1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51).

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна.

Тел. 050-347-63-13.

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

ОРЕНДА ЗЕМЛІ

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. При цьому особливий інтерес у підприємців викликає можливість використання та володіння землями сільськогосподарського призначення. Наразі в Україні діє мораторій на продаж таких земель, тому найбільш поширеною формою землекористування в Україні є оренда.

Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду. Частіше власники земельних наділів підписують шаблонні договори,  узгоджуючи з орендарями, як правило, лише вартість оренди та форму її оплати, ігноруючи інші умови договору, що передбачали б дієві інструменти змусити орендаря належно виконувати свої обов’язки.

Варто зазначити, що спеціальним законодавчим актом у  сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка є Закон України «Про оренду землі».

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладання договору її оренди.

При цьому, щоб передати землю в оренду орендодавець повинен мати документ, який підтверджує, що він є її власником.

Окрім зазначеного, важливо правильно укласти договір оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

Слід зазначити, що договір оренди землі повинен відповідати чинному законодавству України, містити в собі відповідні істотні умови та положення, які забезпечать права, інтереси сторін, та виконання ними зобов’язань.

Такими істотними умовами договору оренди є:

- інформація про земельну ділянку, що передається в оренду (тобто кадастровий номер цієї земельної ділянки, місце її розташування та розмір);

- строк дії договору оренди; слід зазначити, що він не може перевищувати 50 років. Разом з тим при передачі в оренду, зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим як 7 років, а якщо для таких цілей передаються земельні ділянки меліорованих земель – не меншим як 10 років.

- ще однією істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду а також відповідальності за її несплату. Українські закони дозволяють сторонам, що укладають договір оренди землі, самим визначати розмір орендної плати, частоту її виплат і порядок підвищення. При цьому базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі.

Важливо пам’ятати, якщо договір не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, він вважається неукладеним.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Водночас договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця.

Досить зручним для оформлення взаємин сторін є використання типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. Тим не менш, він має характер певного шаблону і особливості відносин орендаря та орендодавця сторонам слід визначати в договорі самостійно.

Умови договору оренди землі можна змінити. Проте, зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін,  а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Звертаємо увагу, що сторони дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ. Але підписання договору не означає, що орендар може вже користуватися земельною ділянкою, відповідне право в нього виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі прав. Саме тоді, а не з часу підписання сторонами акту прийому-передачі, земельна ділянка передається орендарю.

Оподаткування доходу фізичної особи при отриманні спадщини або дарунка

При отриманні спадщини або прийнятті дарунку у громадянина постає питання: а скільки він винен державі?

Законодавством передбачена сплата податку при отриманні спадщини або дарунку до державного бюджету. Давайте розглянемо за якими правилами здійснюється таке оподаткування.

Якщо спадщину або дарунок отримали батьки, діти, у тому числі усиновлені, чоловік або дружина спадкодавця або дарувальника (тобто члени сім’ї першого ступеня споріднення), то отриманий ними дохід не оподатковується.

Законодавство України звільнило від обов’язку сплачувати податок на доходи, отриманні з 01.01.2017 у вигляді спадщини або дарунку, також членів сім’ї спадкодавця або дарувальника другого ступеня споріднення, а саме їх рідних братів та сестер, бабу та діда, як з боку матері, так і з боку батька, онуків.

Всім іншим категоріям громадян необхідно сплачувати вказаний податок.

Для громадян України податок на доходи фізичних осіб встановлений в розмірі 5 % від вартості будь-якої спадщини або дарунку. А якщо майно успадковується або приймається у дар громадянином України від іноземного громадянина чи успадковується або приймається в дар іноземцем від громадянина України, то діє підвищена ставка податку. Сплатити доведеться 18% від вартості спадщини або дарунку.

Чимало питань виникає щодо необхідності оцінки об’єктів спадщини або дарунків. Оціночна вартість об’єктів з метою оподаткування не визначається, якщо дохід від отримання спадщини або дарунку не оподатковується.

В інших випадках спадкоємцю або обдарованому необхідно визначити оціночну вартість об’єктів спадщини або дарунків і таке визначення вартості здійснюється ним не самостійно, а відповідними фахівцями – оцінювачами, які мають відповідне свідоцтво.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльність у сфері державної реєстрації

На початку 2016 року, вперше в системі державної реєстрації запроваджено можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації в адміністративному порядку. Особа, яка вважає, що її права порушено, може оскаржити відповідні дії чи рішення до Міністерства юстиції або його територіального органу.

До Міністерства юстиції України скарги подаються у разі оскарження:

- рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

- рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

- на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення про відмову в її проведенні);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області наказом від 19 січня 2016 року № 8/2 створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Скарга подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган, а до Міністерства юстиції України скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається виключно у письмовій формі та повинна містити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

- до скарги додаються, засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав.

Якщо скарга подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації можна звернутися до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32, 4 поверх, кабінет № 401, або за телефоном (06264) 4 24 81.

Державні виконавці захищають майнові права дітей

Війна на сході нашої держави значно ускладнила примушення деяких недбайливих батьків до виконання обов’язків по утриманню дітей. Перед державними виконавцями Донецької області постійно постають  питання: як допомогти дитині, якщо батько залишився на неконтрольованій українською владою території та не сплачує аліменти на її утримання, визначені рішенням суду. В таких умовах історія стягнення заборгованості по аліментах з батька, який залишається в окупованій Горлівці, підтверджує життєве правило: наполеглива праця призводить до результату.

14 листопада минулого року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Горлівка (працює в місті Дружківка)  відновлене виконавче провадження про стягнення аліментів з батька Єлізавети, яка разом зі своєю мамою проживає тепер в місті Києві. Розрахунок заборгованості свідчив, що  дитині несплачені  більше 20 тисяч гривень.  В цей же день на все майно батька, який  забув про рішення суду, накладений арешт. Виявилось недаремно, боржник є власником автомобіля  PEUGEO 307 CC. Але перед державним виконавцем постало непросте завдання: як повідомити боржнику про відновлення примусового стягнення аліментів та змусити виконати рішення суду, адже  він перебуває на неконтрольованій території. Мати дитини допомогла знайти телефонний номер колишнього чоловіка. Телефонну розмову державний виконавець провела змістовно та впевнено, роз’яснила всі негативні наслідки, які настануть у випадку несплати заборгованості. В грудні зусилля державного виконавця спрацювали: батько дитини спочатку заплатив 6 тисяч, а потім 19 тисяч 800 гривень боргу. Впевнені, що це був приємний подарунок дівчині  перед новорічними святами!

А в останні дні минулого року мати Єлізавети через Урядову гарячу лінію висловила подяку державному виконавцю Кравцовій Т.М. за наполегливість та небайдуже ставлення до своєї роботи. Тетяна Миколаївна  - досвідчений державний службовець, вже 16 років працює державним виконавцем, переїхала разом із своїм відділом на контрольовану українською владою територію області. Маємо надію, що її  приклад сумлінного виконання  службових обов’язків, професійної майстерності вмотивує державних виконавців на використання всіх своїх ділових якостей задля захисту інтересів стягувачів у виконавчих провадженнях.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 15.01.2018)

(юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б. 1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51)

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна

Тел.050-347-63-13

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

22. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (2015-2017 роки).