Юстиция информирует

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформаціющодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Повернення коштів, викрадених з платіжних карток

Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що у них можуть викрасти картки і зняти з них гроші, бо в газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

Олексій Наумов

Що робити, якщо викрали картку?

Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

Як правило, це можна зробити зателефонувавши на телефон гарячоїлінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

Зверніть увагу!

До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитківвід здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

Що має зробити банк?

Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

-ідентифікувати користувача,

-зафіксувати обставини ситуації,

-зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

При цьому банкзобов'язаний негайно зупинитиздійснення операцій з використанням банківської карки.

Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою у строк, установлений договором.

Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом длярозгляду звернень скарг громадян.

При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

Який строк повернення коштів на рахунок?

Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банкмає право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів, банк

У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалогоклієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказуза кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1%від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області інформує про підсумки роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 9 місяців 2017 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні державну реєстрацію нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій Донеччини та їх структурних підрозділів здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 132 органи державної влади.

За 9 місяців 2017 року в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення кількісних показників з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (196), у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (154) збільшилася на 42 акта. За цей період Головним управлінням із 196 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 175, у тому числі 117 розпоряджень Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій;

прийнято 9 рішень про відмову в державній реєстрації;

прийнято 11 рішень про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

прийнято 1 рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття 20 незаконних правових норм.

З метою підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням здійснено ряд організаційно-методичних заходів, а саме:

проведено 16 семінарів (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

проведено стажування 82 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення 6 інформаційно-методичних матеріалів (листів – орієнтувань, буклетів, пам’яток);

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналізи стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 39виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, в Інформаційно-правовому віснику юстиції, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 9 місяців 2017 року Головним управлінням здійснено 1170 щомісячних безвиїзних та 1158 щомісячних виїзних перевірок з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі Головного управління залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 9 місяців 2017 року Головним управлінням переглянуто 374 акта, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів, за результатами чого до 35 нормативно-правових актів внесено зміни, 28 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління протягом 9 місяців 2017 року також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 175 зареєстрованих нормативно-правових актів та 9 переліків нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота Головного управління протягом 9 місяців 2017 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 05.12.2017) (юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б.1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51).

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна.

Тел. 050-347-63-13.

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

ОРЕНДА ЗЕМЛІ

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. При цьому особливий інтерес у підприємців викликає можливість використання та володіння землями сільськогосподарського призначення. Наразі в Україні діє мораторій на продаж таких земель, тому найбільш поширеною формою землекористування в Україні є оренда.

Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду. Частіше власники земельних наділів підписують шаблонні договори,  узгоджуючи з орендарями, як правило, лише вартість оренди та форму її оплати, ігноруючи інші умови договору, що передбачали б дієві інструменти змусити орендаря належно виконувати свої обов’язки.

Варто зазначити, що спеціальним законодавчим актом у  сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка є Закон України «Про оренду землі».

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладання договору її оренди.

При цьому, щоб передати землю в оренду орендодавець повинен мати документ, який підтверджує, що він є її власником.

Окрім зазначеного, важливо правильно укласти договір оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

Слід зазначити, що договір оренди землі повинен відповідати чинному законодавству України, містити в собі відповідні істотні умови та положення, які забезпечать права, інтереси сторін, та виконання ними зобов’язань.

Такими істотними умовами договору оренди є:

- інформація про земельну ділянку, що передається в оренду (тобто кадастровий номер цієї земельної ділянки, місце її розташування та розмір);

- строк дії договору оренди; слід зазначити, що він не може перевищувати 50 років. Разом з тим при передачі в оренду, зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим як 7 років, а якщо для таких цілей передаються земельні ділянки меліорованих земель – не меншим як 10 років.

- ще однією істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду а також відповідальності за її несплату. Українські закони дозволяють сторонам, що укладають договір оренди землі, самим визначати розмір орендної плати, частоту її виплат і порядок підвищення. При цьому базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі.

Важливо пам’ятати, якщо договір не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, він вважається неукладеним.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Водночас договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця.

Досить зручним для оформлення взаємин сторін є використання типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. Тим не менш, він має характер певного шаблону і особливості відносин орендаря та орендодавця сторонам слід визначати в договорі самостійно.

Умови договору оренди землі можна змінити. Проте, зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін,  а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Звертаємо увагу, що сторони дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ. Але підписання договору не означає, що орендар може вже користуватися земельною ділянкою, відповідне право в нього виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі прав. Саме тоді, а не з часу підписання сторонами акту прийому-передачі, земельна ділянка передається орендарю.

Оподаткування доходу фізичної особи при отриманні спадщини або дарунка

При отриманні спадщини або прийнятті дарунку у громадянина постає питання: а скільки він винен державі?

Законодавством передбачена сплата податку при отриманні спадщини або дарунку до державного бюджету. Давайте розглянемо за якими правилами здійснюється таке оподаткування.

Якщо спадщину або дарунок отримали батьки, діти, у тому числі усиновлені, чоловік або дружина спадкодавця або дарувальника (тобто члени сім’ї першого ступеня споріднення), то отриманий ними дохід не оподатковується.

Законодавство України звільнило від обов’язку сплачувати податок на доходи, отриманні з 01.01.2017 у вигляді спадщини або дарунку, також членів сім’ї спадкодавця або дарувальника другого ступеня споріднення, а саме їх рідних братів та сестер, бабу та діда, як з боку матері, так і з боку батька, онуків.

Всім іншим категоріям громадян необхідно сплачувати вказаний податок.

Для громадян України податок на доходи фізичних осіб встановлений в розмірі 5 % від вартості будь-якої спадщини або дарунку. А якщо майно успадковується або приймається у дар громадянином України від іноземного громадянина чи успадковується або приймається в дар іноземцем від громадянина України, то діє підвищена ставка податку. Сплатити доведеться 18% від вартості спадщини або дарунку.

Чимало питань виникає щодо необхідності оцінки об’єктів спадщини або дарунків. Оціночна вартість об’єктів з метою оподаткування не визначається, якщо дохід від отримання спадщини або дарунку не оподатковується.

В інших випадках спадкоємцю або обдарованому необхідно визначити оціночну вартість об’єктів спадщини або дарунків і таке визначення вартості здійснюється ним не самостійно, а відповідними фахівцями – оцінювачами, які мають відповідне свідоцтво.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльність у сфері державної реєстрації

На початку 2016 року, вперше в системі державної реєстрації запроваджено можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації в адміністративному порядку. Особа, яка вважає, що її права порушено, може оскаржити відповідні дії чи рішення до Міністерства юстиції або його територіального органу.

До Міністерства юстиції України скарги подаються у разі оскарження:

- рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

- рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

- на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення про відмову в її проведенні);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області наказом від 19 січня 2016 року № 8/2 створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Скарга подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган, а до Міністерства юстиції України скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається виключно у письмовій формі та повинна містити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

Реалізуємо право на «безоплатного адвоката»

Вже більше року обласна юстиція проводить виїзні прийоми жителів області. На таких прийомах надаються безоплатні юридичні консультації, фахівці допомагають розібратись в складній правовій ситуації. Спілкування з громадянами показує, що більшість з них ще необізнана із сучасними можливостями отримати безкоштовну правову допомогу, в тому числі «безоплатного адвоката». Тому на сторінках нашого видання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Олена Павлова розповідає про гарантії держави з надання безоплатної правової допомоги:

Кому може знадобиться безоплатна правова допомога?

В житті кожного з нас можуть виникнути питання, вирішення яких потребує знань правил,  кодексів, законів чи постанов. Можна, звичайно, звернутись до адвоката. А що робити тим, чиї доходи не дозволяють оплачувати юридичні послуги? Саме для таких громадян створена система безоплатної правової допомоги.

Яку  юридичну допомогу можна отримати безоплатно?

На початковому рівні – це консультації та роз’яснення законодавства у тій чи іншій сфері, допомога в оформленні заяв чи скарг до установ чи організацій. Така первинна правова допомога безоплатно надається в бюро правової допомоги всім особам, які перебувають в нашій державі на законних підставах. Бюро правової допомоги діють в містах та селищах міського типу нашої області, інформацію про них можна отримати за безкоштовним телефоном 0-800-213-103.

Якщо ж не обійтись без звернення до суду, то необхідно укладати договір з адвокатом, який працює в системі безоплатної правової допомоги.

Хто може претендувати на допомогу  «безоплатного адвоката»?

Зверну вагу, що ми перейшли вже до безоплатної вторинної  правової допомоги, яка включає і захист в кримінальному провадженні, і представництво інтересів в судах, і складення документів для суду. Право на «безоплатного адвоката» мають не всі. Тому давайте розберемося.

В кримінальному провадженні участь захисника має бути забезпечена безоплатно, якщо у підозрюваного чи обвинуваченого відсутні кошти для оплати послуг адвоката. Право на безоплатний захист мають всі особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт.

Для вирішення інших правових ситуацій право на безоплатного адвоката мають пільгові категорії, визначені в Законі України «Про безоплатну правову допомогу». До них віднесені внутрішньо переміщені особи, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань.

Можуть претендувати на безоплатне представництво інтересів в судах  громадяни, які не користуються пільгами ?

Так, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Нагадаю, що для працездатних осіб такий мінімум з 1 липня складає 1841 гривню, а для непрацездатних – 1435 гривень.

Куди необхідно звернутись, якщо потрібен «безоплатний адвокат»?

Звертатись необхідно до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Такі центри діють в нашій області в Краматорську та Маріуполі, а попередню консультацію можна отримати знову ж таки в бюро правової допомоги.

Раджу всім в ситуаціях, які пов’язані із застосуванням законодавства, складні для розв’язання без юридичних знань, звертатись до системи безоплатної правової допомоги.

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

- до скарги додаються, засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав.

Якщо скарга подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації можна звернутися до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32, 4 поверх, кабінет № 401, або за телефоном (06264) 4 24 81.

Державні виконавці захищають майнові права дітей

Війна на сході нашої держави значно ускладнила примушення деяких недбайливих батьків до виконання обов’язків по утриманню дітей. Перед державними виконавцями Донецької області постійно постають  питання: як допомогти дитині, якщо батько залишився на неконтрольованій українською владою території та не сплачує аліменти на її утримання, визначені рішенням суду. В таких умовах історія стягнення заборгованості по аліментах з батька, який залишається в окупованій Горлівці, підтверджує життєве правило: наполеглива праця призводить до результату.

14 листопада минулого року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Горлівка (працює в місті Дружківка)  відновлене виконавче провадження про стягнення аліментів з батька Єлізавети, яка разом зі своєю мамою проживає тепер в місті Києві. Розрахунок заборгованості свідчив, що  дитині несплачені  більше 20 тисяч гривень.  В цей же день на все майно батька, який  забув про рішення суду, накладений арешт. Виявилось недаремно, боржник є власником автомобіля  PEUGEO 307 CC. Але перед державним виконавцем постало непросте завдання: як повідомити боржнику про відновлення примусового стягнення аліментів та змусити виконати рішення суду, адже  він перебуває на неконтрольованій території. Мати дитини допомогла знайти телефонний номер колишнього чоловіка. Телефонну розмову державний виконавець провела змістовно та впевнено, роз’яснила всі негативні наслідки, які настануть у випадку несплати заборгованості. В грудні зусилля державного виконавця спрацювали: батько дитини спочатку заплатив 6 тисяч, а потім 19 тисяч 800 гривень боргу. Впевнені, що це був приємний подарунок дівчині  перед новорічними святами!

А в останні дні минулого року мати Єлізавети через Урядову гарячу лінію висловила подяку державному виконавцю Кравцовій Т.М. за наполегливість та небайдуже ставлення до своєї роботи. Тетяна Миколаївна  - досвідчений державний службовець, вже 16 років працює державним виконавцем, переїхала разом із своїм відділом на контрольовану українською владою територію області. Маємо надію, що її  приклад сумлінного виконання  службових обов’язків, професійної майстерності вмотивує державних виконавців на використання всіх своїх ділових якостей задля захисту інтересів стягувачів у виконавчих провадженнях.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 15.01.2018)

(юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б. 1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51)

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна

Тел.050-347-63-13

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

22. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (2015-2017 роки).

Зміна та скасування заповіту

Несталість життя, зміна життєвих обставин, певні факти, особливості переживання деяких подій, можливі зміни взаємовідносин заповідача із спадкоємцями за заповітом, тощо можуть викликати необхідність зміни або скасування вже існуючого заповіту.

Принцип свободи заповіту в якості свого невід’ємного елементу включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. Причому таке рішення заповідач має право приймати неодноразово, керуючись виключно своїми міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування.

Скасування заповіту можливе двома способами: складанням нового заповіту, який скасовує попередній, або шляхом подачі нотаріусу заяви про скасування раніше складеного заповіту.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Зміна заповіту може полягати не лише в тому, що в новому заповіті заповідач змінює коло спадкоємців чи по-іншому розподіляє між ними спадкове майно. Заповіт, який складається пізніше, може і не скасовувати чи змінювати раніше складений заповіт, а лише доповнювати його шляхом визначення долі майна, яке не заповідалося.

Так, якщо раніше складений заповіт стосувався одного майна, а більш пізній – іншого, то після смерті заповідача обидва заповіти будуть чинними.

Як і посвідчення самого заповіту, його зміна або скасування може бути здійснена лише особисто заповідачем. Вчинення цих дій через представника не допускається.

Якщо заповідач «в серцях» знищує заповіт, як документ, це ще не означає, що заповіт втрачає свою юридичну силу. Другий примірник заповіту зберігається у справах нотаріальної контори або відповідному органі місцевого самоврядування, посадова особа якого посвідчила заповіт, і спадкоємець за заповітом завжди має можливість отримати його дублікат після смерті заповідача.

Заповідач, який вирішив змінити чи скасувати заповіт, повинен особисто звернутися до нотаріуса або до посадової особи, яка посвідчила заповіт.Справжність підпису заповідача на заяві про скасування заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Усі заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в електронному Спадковому реєстрі.

За внесення до Спадкового реєстру одного запису про зміну заповіту, скасування заповіту з видачею відповідного витягу справляється плата у розмірі 68 гривень.

Плата не справляється з інвалідів І та ІІ груп, інвалідів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них осіб за всі звернення до Спадкового реєстру.

Відділ з питань нотаріату

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Донецька обласна юстиція інформує:

посилена відповідальність за несплату аліментів

З 6 лютого 2018 року державні виконавці застосовують розширені повноваження впливу на батьків, які  забули про  обов’язок утримувати своїх дітей. Змінами до законодавства посилена відповідальність за несплату аліментів.

У випадках, якщо заборгованість перевищує платежі за 6 місяців, для боржників  наступають  негативні наслідки. Державні виконавці  самостійно приймають постанови  про тимчасове обмеження боржників  у праві виїзду за кордон. Органи Державної прикордонної служби зобов’язані не допустити перетинання державного кордону особами, відносно яких вони отримали таку  постанову. Нове обмеження для боржників зі сплати аліментів – тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Постановами державного виконавця встановлюються  і тимчасові обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві полювання. Державні виконавці Донецької області вже застосували перелічені обмеження до 4805 батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

Ще одне доповнення до сімейного законодавства. Той з батьків, з ким дитина проживає за рішенням суду, може не отримувати згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України  від другого батька, який має заборгованість по сплаті аліментів більше 6 місяців.

Несплата аліментів тепер є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою новий вид адміністративного стягнення – виконання суспільно корисних робіт. Суспільно корисні роботи призначаються судом після розгляду протоколу, складеного державним виконавцем. Таких протоколів вже направлено до судів Донецької області більше ста. Вид суспільно корисної праці, яку буде виконувати правопорушник, визначається органом місцевого самоврядування.

В Єдиному реєстрі боржників, який доступний кожному в інтернет-просторі, створений список неплатників аліментів, який налічує  більше ста тисяч недбайливих батьків.

Активне застосування нововведень законодавства вже дозволило стягнути більше двох мільйонів гривень на користь дітей.

Ефективність впливу державних виконавців на платників аліментів підвищується. Тому радимо всім батькам не забувати про свої обов’язки перед дітьми, бути законослухняними та відповідальними.

В.о. начальника Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області

Олена Павлова

ПРИМІРНИКИ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Друковані засоби масової інформації відіграють дуже важливу роль у нашому житті: вони інформують людей про різні події, що відбуваються чи можуть відбутися, розважають і допомагають зробити життя кращим. Завдяки випуску та поширенню друкованих засобів масової інформації кожен громадянин має можливість ознайомлення з великою кількістю корисної інформації та подіями, які відбуваються не тільки в Україні, а також в усьому світі.

Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.

Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.

Підтвердженням випуску видань відповідно до статті 33 Закону є контрольні примірники, які надсилаються безоплатно реєструючому органу одразу після надрукування.

На сьогодні на території Донецької області зареєстровано понад вісімсот друкованих засобів масової інформації, проте не всі засновники видань сумлінно виконують вимоги законодавства щодо надсилання їх контрольних та обов’язкових примірників.

Контрольним є перший «сигнальний» випуск друкованого видання, відомості про надходження якого вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації.

Державний реєстр - це електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення. Відомості Державного реєстру є загальнодоступними за посиланням http://dzmi.informjust.ua/.

Положеннями частини другої статті 16 Закону та пункту 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Українивід 21 лютого 2006 року № 12/5, встановлено, що засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру.

Так, протягом 2017 року за результатами моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області прийнято рішення про втрату чинності свідоцтв про державну реєстрацію 221 друкованого видання.

Крім того, статтею 33 Закону встановлено також обов’язок для надсилання не лише першого, а й всіх послідуючих (обов’язкових) примірників видань до реєструючого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002№ 608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів» серед одержувачів обов’язкових безоплатних примірників видань визначені й Головні територіальні управління юстиції.

На сьогодні до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надходять примірники близько шістдесяти видань, що становить менше 10% від загальної кількості зареєстрованих. Задля встановлення реальної кількості зареєстрованих друкованих засобів масової інформації, які дійсно виходять у світ, проводяться заходи попереджувального характеру.

Слід нагадати, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (статті 1866, 1867), а саме: штрафні санкції за виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації,ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів.

 Тож, у разі якщо засновники бажають зберегти випуск друкованих видань, необхідно своєчасно інформувати реєструючий орган про відповідні зміни, пов’язані з випуском видань, та надсилати їх примірники до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, контактні телефони: (06264) 1-74-46, (06264) 4-25-00.

Відділ державної реєстрації друкованих засобів

масової інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Як переселенцям реалізувати право на об’єднання громадян

Тимчасова окупація Криму та Севастополя, бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Ці загрозливі події, серед іншого, спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Значна кількість людей змінили місце проживання та праці. На сьогодні за даними Мінсоцполітики обліковано майже півтора мільйони переселенців.

Відповідно у національному законодавстві з’явилося поняття внутрішньо переміщеної особи, почала формуватися правова база щодо прав, обов’язків та пільг такої особи.

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Наразі законодавство у сфері реалізації права громадян на об'єднання не передбачає будь-яких обмежень на таке право за ознакою внутрішньо переміщених осіб.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Відмінність полягає в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації є лише фізичні особи, а громадська спілка утворюється юридичними особами приватного права, а членами (учасниками) після державної реєстрації можуть стати також і фізичні особи. Кількість засновників не може бути менше 2 осіб.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 7-8 зазначеного закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути вищевказані особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

З об’єктивних причин підконтрольна Україні частина Донецької області є лідером за кількістю прийнятих переселенців (понад 500 тисяч), на другому-третьомумісцях Луганська та Харківська області.

Незважаючи на суспільно-політичну ситуацію, в Донецькій області активно створюються та розвиваються інститути громадянського суспільства, зокрема, у 2016-2017 роках та протягом поточного періоду 2018 року зареєстровано створення понад 500 громадських об’єднань та понад 130 організацій політичних партій.

Значна кількість зареєстрованих протягом цього періоду громадських організацій зазначили у напрямах своєї діяльності сприяння захисту прав внутрішньо переміщених осіб, наприклад, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕРЛАЙТ. МИ РАЗОМ» (місто Костянтинівка), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР» (місто Слов’янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПАТРІОТИ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ» (місто Покровськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СИНЕРГІЯ МІСТА» (місто Краматорськ).

Крім цього, з початку збройного конфлікту на Сході України у Донецькій області зареєстровано декілька громадських організацій, які, як вбачається з їх назв, займаються переважно питаннями захисту переселенців, це: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАВ ТА СВОБОД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» (місто Слов'янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОЮЗ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ «ПРОМІНЬ НАДІЇ» (смт. Ярова Лиманського району), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ» (місто Маріуполь).

Процедура реєстрації громадської організації є досить простою та проводиться в декілька етапів.

По-перше, треба провести установчі збори засновників, на яких прийняті всі важливі рішення та затвердити статут організації.

По-друге, підготувати пакет документів, який включає в себе заяву про державну реєстрацію встановленої форми, протокол установчих зборів засновників, реєстр присутніх, статут, відомості про керівні органи та відомості про уповноважену особу для здійснення реєстраційних дій.

По-третє, подати підписані документи для державної реєстрації.

Єдиним суб’єктом державної реєстрації громадських організацій у Донецькій області є Головне територіальне управління юстиції (місто Краматорськ).

При цьому подати документи для державної реєстрації можливо в кожному місті обласного значення та районі області. Прийом та видачу документів у сфері державної реєстрації громадських об’єднань забезпечують державні реєстратори управління юстиції, адміністратори 25 центрів надання адміністративних послуг, працівники 2 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є можливість надіслати документи поштовим відправленням.

Допомогу щодо оформлення документів надають місцеві центри та 17 бюро правової допомоги.

Крім цього, в процесі підготовки документів в пригоді стане Он-лайн будинок юстиції - електронний сервіс Мін’юсту (https://online.minjust.gov.ua), завдяки якому є можливість завантажити зразки необхідних документів, а після їх оформлення передати на попередню перевірку державними реєстраторами.

Ознайомитись з переліком зареєстрованих громадських об’єднань в розрізі кожного регіону та навіть адміністративно-територіальної одиниці, а також за іншими критеріями можна шляхом безкоштовного доступу до Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/).

Також на сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (http://justice-dn.gov.ua/) щотижня розміщується інформація про прийняті рішення з питань державної реєстрації.

Підсумовуючи, слід зазначити, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, внутрішньо переміщені особи з метою захисту своїх прав та задоволення власних інтересів можуть бути як засновниками громадської організації, так і приєднатись до вже існуючих організацій.

Ольга Кузьменко,

заступник начальника відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Вдосконалено правовий режим діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

Сьогодні, товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Що стосується товариства з додатковою відповідальністю, слід відмітити, що ця форма є набагато менш поширеною, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за можливі борги товариства при ліквідації.

Чинне законодавство, яким регулюється діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства), складається з положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», є суперечливим,фрагментарним та таким, що не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання.

Серед недоліків чинного законодавства слід відзначити наступні.

Права учасників товариств або не закріплені належним чином, або позбавлені механізмів реалізації та захисту.

Так, учасникам товариства не гарантується доступ до фінансових документів товариства, що позбавляє їх можливості вчасно виявити порушення своїх прав та зібрати необхідні докази для отримання судового захисту.

Невизначеність правового механізму виключення учасника з товариства призводить до зловживання цим правом з боку інших учасників, створення атмосфери недовіри та інтриг між учасниками.

Відсутність механізму вчинення правочинів із заінтересованістю призводить до вилучення прибутків товариств та інвестованих учасниками коштів недобросовісними менеджерами або контролюючими учасниками, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками та виведення активів при перших ознаках фінансових проблем та позбавлення кредиторів будь-яких шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Ці та інші вади у регулюванні товариств з обмеженою відповідальністю стримують розвиток малого та середнього бізнесу, призводять до руйнування життєздатних підприємств у випадках відносно незначних конфліктів між учасниками, перехоплення контролю та незаконного вилучення активів, пригнічують розвиток підприємництва та інвестиційні процеси.

Тому, з метою вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю наразі Верховною Радою України 06.02. 2018прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, а саме 17.06.2018 (крім частини другої статті 23 цього Закону щодо деяких питань спадкування частки учасника товариства, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 17.06.2019).

Прийнятий Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства», зокрема відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також іншісамі актуальніші зміни, про які буде згадано нижче.

Так, Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. Так, учасник товариства частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотківможе вийти з товариства у будь-який час без згоди іншихучасників. Що стосується учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою іншихучасників товариства.

Серед іншого нормами нового Закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасниківз ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Тож сподіваємося, що прийнятий Закон та зміни, які ним передбачені позитивно вплинуть на бізнес та значно покращатьумови діяльності товариств.

Головний спеціаліст відділу

взаємодії з суб’єктами державної

та підвищення кваліфікації державних

реєстраторів Управління державної

реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій

області

Кулакова Т.Ю.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області звітує про підсумки діяльності з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 1 квартал 2018 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи, законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні юстиція Донеччини здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, прийнятих територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 133 органи державної влади.

Підсумовуючи кількісні показники з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 1 квартал 2018 року можна зазначити, що в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення таких показників, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (90), у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року (66) збільшилася на 24 акта. За цей період обласною юстицією із 90 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 87, у тому числі 154 розпорядження Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій (кількість актів, зареєстрованих за аналогічний період 2017 року складає 62 акта);

прийнято 3 рішення про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання (за аналогічний період 2017 року – 3 рішення);

Рішень про відмову в державній реєстрації нормативно-правових актів у 1 кварталі 2018 року не приймалися, процедура повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй підлягає Головним управлінням не застосовувалася.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття суб’єктами нормотворення3 незаконних правових норм.

Робота юстиції Донеччини у 1 кварталі поточного року також була направлена на підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. Протягом цього періоду головним управлінням здійснено ряд заходів, а саме:

проведено 5 семінарських занять (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій;

проведено стажування 29 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення лист – орієнтування та буклет;

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналіз стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 17 виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 1 квартал 2018 року Головним управлінням здійснено 395 щомісячних безвиїзних та 392 щомісячні виїзні перевірки з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі обласної юстиції залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 1 квартал 2018 року Головним управлінням переглянуто210 актів, занесених до Державного реєстру (протягом аналогічного періоду 2017 року – 62), за результатами чого до 12 нормативно-правових актів внесено зміни, 5 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління у 2017 році також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 87 зареєстрованих нормативно-правових актів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота юстиції Донеччини у 1 кварталі 2018 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

Відділ реєстрації нормативно-правових актів

управління реєстрації нормативно-правових

актів, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

До уваги громадян! Спрощена процедура державної реєстрації речових прав, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів

На жаль, документи мають властивість губитися, вони можуть бути пошкоджені або навіть викрадені.Важливо пам’ятати: втрата документа не тягне за собою втрату права власності.

Так, з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», затвердженні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.№1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Порядок), згідно з якими спрощена процедура державної реєстрації прав на земельну ділянку та державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р., у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Нова редакція пункту 53 Порядку, встановлює,що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Зазначені зміни позбавляють громадян обов’язку подавати для державної реєстрації права власності копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа. Відтепер, державний реєстратор самостійно використовує відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.

Такі зміни спрямовані на поліпшення для громадян можливості зареєструвати своє право власності, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Відділ взаємодії з суб’єктами державноїреєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів

Управління державної реєстрації

Головноготериторіального управління

юстиції у Донецькій області

Способи захисту майна від чужого заволодіння!

Переймаючись питанням незаконного заволодіння власністю громадян та з метою подолання шахрайських схем,держава розробила декілька дієвих шляхів забезпечення захисту права власності.

Так, у разі небезпечної ситуації для власників майна, спрямованої на незаконне позбавлення права власності,Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначений алгоритм дій громадян, що дає змогу уберегти власне майно від здійснення протиправних реєстраційних дій та не бути ошуканими.

Стаття 25 Закону передбачає, можливість звернення власника об’єкта нерухомого майна до будь – якого органу державної реєстрації праву межах України з рішенням суду, що набрало законної сили або заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, що є безумовною запорукою забезпечення недоторканості майна.

Відповідно до норм чинного законодавства забезпечення проведення державної реєстрації прав наразі відноситься до повноважень суб’єктів державної реєстрації прав, якими є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси та акредитовані суб’єкти.

У разі екстреної потреби захисту власного майна, власник безперешкодно має право подати заяву про заборону вчинення реєстраційних дій до суб’єкта державної реєстрації прав, тим самим негайно вберегти свою власність від незаконних посягань з боку недобросовісних громадян і державних реєстраторів, та згаяти час для звернення до суду.

Необхідно зауважити, що Законом встановлено обмежений строк у10 робочих днів для зупинення державної реєстрації прав на підставі заяви власника. Так, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано відповідну заяву, додатково у десятиденний строк не надано рішення суду, державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, що в умовах загрозливої ситуації відкриває шлях для втілення в життя злочинних задумів скерованих на привласнення майна.

Отже, використовуючи запропонований державою механізм захисту права власності, власники майна мають змогу не боронити вже захоплену власність та нескінченно ходити по судах в пошуках справедливості, а попереджати незаконні схеми розкрадачів чужого майна.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Відновлена робота антирейдерських аграрних штабів

За ініціативою Міністерства юстиції уряд відновив роботу антирейдерських аграрних штабів.

Такий штаб працює з серпня 2017 року при Донецькій обласній державній адміністрації.

Всім, у кого виникають питання, пов’язані із орендою землі, користуванням земельними ділянками, захистом будь-яких майнових прав, пропонуємо звертатись за допомогою до штабу: телефон (06264) 2-01-21, e-mail: [email protected]

Якщо необхідне роз’яснення, які правила сучасний закон встановлює для земельних відносин, телефонуйте до спеціалістів юстиції:(06264) 4-24-81.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Обираємо найменування громадського об’єднання

Реєстрація громадської організації процес не складний, але потребує певної уважності та відповідальності  громадських активістів. Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Марія Темчишина консультує, як правильно обрати назву громадського об’єднання:

Для назви громадського об'єднання використовується, звичайно, українська мова. Перша частина назви загальна: «Громадська організація», якщо засновниками є фізичні особи, або «Громадська спілка», якщо засновниками є юридичні особи. І нічого іншого, так вимагає закон.

Друга частина – власна назва, яку індивідуально обирають майбутні громадські діячі. Звертаю увагу: вона має бути унікальною, не тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань на території України. Перевірити, чи «зайнята» бажана назва, можна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Реєстрі громадських об’єднань, доступи до яких в інтернет-просторі безкоштовні. Раджу не обмежуватись стандартними найменуваннями. Наприклад, в Донецькій області винахідливі громадяни створили та зареєстрували «Громадську організацію «Студія розвитку особистості та неформальної освіти «Талантаун», «Громадську організацію «Фріфілмерз».

Необхідно знати, що законодавство нашої держави не дозволяє використовувати найменування органів державної влади та місцевого самоврядування, історичні державні найменування, символіку комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.  Обмежене використання і  розділових знаків та символів, популярних хештегів, тому «Громадську організацію «#ЗаМир» зареєструвати неможливо. Можна закликати назвою до дій, як зробили жителі Маріуполя, створивши «Громадську організацію «Центр громадської допомоги «Дій!».

Ім’я чи псевдонім фізичної особи включається в назву громадського об’єднання лише за попередньою письмовою згодою. Таку згоду, наприклад,  надала засновникам «Громадської організації «Фонд Лілії Української» відома волонтерка Болбат Лілія.

Найменування може містити інформацію про статус громадського об’єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське» та його вид («екологічне», «правозахисне»). Дозволяється додати власну назву її перекладом на іноземну мову або мову національної меншини.

Звертаю увагу, що зазначені правила діють з початку 2013 року. Якщо громадська організація створена раніше, закон не вимагає змінювати її найменування. Якщо ж засновникам  назва виглядає несучасною, у них виникло  бажання  зробити «ребрендінг» свого об’єднання, то на засіданні вищого органу управління можна прийняти рішення про зміну найменування з додержанням викладених мною вимог законодавства.

В обласній юстиції працює безкоштовна «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з питань реєстрації громадських організацій: (06264) 4 25 00, (06264) 1 74 46. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів, звертайтесь.   Юстиція відкрита для людей!

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

З лютого 2018 року значно активізувалися зусилля державних виконавців по стягненню заборгованості по аліментам.

В області працює регіональний штаб по контролю за стягненням аліментів і мобільні групи. Вдалося стягнути з неплатників аліментів близько61 мільйону гривень для 35 тисяч маленьких українців.

Всі, кого турбує питання стягнення аліментів, звертайтеся на «гарячу лінію» 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Дещо про заповіт, історія та сучасність

Питання щодо розпорядження громадянином своїм майном на випадок смерті, а саме складання заповіту, не втрачає актуальності і на сьогоднішній день.

Звернемося до історії. Заповіт відомий людству ще з часів римського права. Ульпіан (римський юрист) так визначав заповіт: «Заповіт це правомірне вираження волі, зроблене урочисто для того, щоб воно діяло після нашої смерті».

Заповітом у римському праві вважалося не будь-яке розпорядження особи на випадок смерті, а тільки таке, яке містить призначення спадкоємця. За класичним правом вимагалося, щоб таке призначення було зроблено на початку заповіту. Спочатку вимагалося призначення спадкоємців в урочистій формі, а з 339 року – у будь-яких формах.

До змісту заповіту могли також включатися інші розпорядження: відкази (легати – спеціально оговорені в заповіті дарунки, які віднімалися від загальної спадкової маси, яка призначалася конкретній особі), призначення опікунів для малолітніх спадкоємців тощо.

Заповіт мав юридичну силу при наявності сукупності певних умов: а) укладення у встановленій формі; б) активна заповідальна правоздатність заповідача (наявність загальної правоздатності в області майнових відносин); в) призначення спадкоємцем особи, яка має пасивну заповідальну правоздатність (здатність особи бути спадкоємцем).

Залежно від форми волевиявлення заповіти могли бути письмовими і усними. Проте, письмова форма заповіту набула пріоритет перед усною.

Для письмових заповітів встановлювалися особливості щодо їх складання. Так, заповіт, як правило, повинен був укладатися особисто заповідачем і підписувався ним власноручно у присутності семи свідків. Якщо заповідач не міг підписати заповіт, то запрошували восьмого свідка, який підписував заповіт і вказував, що він це робить за доручення заповідача. Свідки засвідчували заповіт своїми підписами та скріплювали печатками. Усний заповіт оголошувався у присутності восьми свідків мовою, зрозумілою для всіх.

Письмові заповіти висхідних родичів (батько і мати, дідусь і бабуся як з боку матері, так і з боку батька, інші висхідні родичі, якщо вони були),  на користь не східних (діти, онуки, та ін.) дозволялося укладати без участі свідків.

Також оглянемо сучасні правила законодавства, які регламентують порядок складання та посвідчення заповіту, адже враховуючи ситуацію, яка склалася на сході України, чимало громадян звертаються з питанням складання заповітів, як щодо майна, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, так і майна, що є на підконтрольній українській владі території.

Слід відзначити, що в 2017 році нотаріусами Донецької області було посвідчено 6811 заповітів, що більше ніж на 200 заповітів менше, ніж в 2016 році, але цей показник все ж таки більше, ніж в 2015 році (5927 заповітів).  Таким чином, можна зауважити, що громадяни все ж таки ставляться досить відповідально до вирішення долі належного їм майна на випадок своєї смерті.

І так, розглянемо, як діюче законодавство визначає зміст поняття «заповіт». Ним визнається особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. У тлумачних словниках значення цього терміну розкривається як офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті, передсмертна воля, розпорядження, настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам.

Згідно законодавства України право на заповіт має кожна фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється громадянином особисто і вчинення його через представника не допускається.

За загальним правилом посвідчення заповіту більше, ніж від імені однієї особи не допускається, за винятком випадку посвідчення заповіту подружжя, який складається чоловіком та дружиною щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Для складання та посвідчення заповіту громадянин може звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріусів, або до уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування (сільських та селищних рад) у населених пунктах, де немає нотаріусів, на підконтрольній українській владі території.

Необхідно зауважити, що при посвідченні заповіту від заповідача не потребується подання доказів та документів, які підтверджують його право на майно, яке заповідається. В той же час, нотаріуси або осадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, вправі витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, які необхідні для вчинення нотаріальних дій, що передбачено Законом України «Про нотаріат».

Законодавство встановлює певні вимоги до форми заповіту.

Так, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Крім цього, у заповіті повинні зазначатися дата та місце народження заповідача.

Слід зазначити, що кожна з вищезазначених умов відноситься до елементів форми заповіту, тому відсутність хоча б однієї з них несе за собою недійсність ( а саме – нікчемність) цього правочину в цілому.

Порядок посвідчення заповіту означає дотримання відповідної процедури його складання і оформлення, що включає в себе процес вираження волі заповідача, складання тексту правочину, ознайомлення зі змістом заповіту (прочитання вголос заповідачем) і підписання.

Заповіт має бути підписаний особисто заповідачем. В той же час, стан здоров’я заповідача, фізичні вади тощо не завжди дозволяють йому особисто підписати заповіт. В такому випадку за нього заповіт може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. Слід мати на увазі, що правочин за особу, яка не може його підписати, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено (тобто спадкоємець за заповітом, свідок).

При посвідченні заповіту стягується державне мито у розмірі 0,85 грн.

Відомості про посвідчені заповіти підлягають обов’язковій реєстрації в Спадковому реєстрі.

За реєстрацію у Спадковому реєстрі відомостей про посвідчення одного заповіту з видачею відповідного витягу стягується плата у розмірі 68 гривень.

Відділ з питань нотаріату

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Порядок оскарження судових рішень по цивільним справам до апеляційного суду

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, а саме встановлено новий порядок подання апеляційних скарг до судів.

Так, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення.

Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов'язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов'язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв'язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Звертаємо увагу, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. 

Начальник відділу судової роботи

та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області Ю.О. Жаворонкова

Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки!

6 грудня 2017 року Уряд прийняв Постанову № 925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», яка в цілому набрала чинності 01 березня 2018 року. Постановою внесені зміни до низки актів Кабінету Міністрів України у сфері земельних відносин та державної реєстрації нерухомості.

Зокрема, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127,доповнено новими нормами щодо особливостей державної реєстрації прав на земельні ділянки. Серед іншого встановлено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Постанова також закріплює правові механізми перевірки наявності речових прав на земельні ділянки, зареєстровані до 01 січня 2013 року, що в перспективі дозволить уникнути існування «подвійної оренди». Передбачено, що перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснюватиметься вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу. Це виключить необхідність документального підтвердження цих відомостей заявником та спростить надання адміністративної послуги. Відсутність такого роду відомостей в Державному земельному кадастрі зробить технічно неможливим подальші реєстраційні дії та матиме наслідком відмову у проведенні державної реєстрації.

Крім того, визначені способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно в отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель, неповної або неточної інформації, що унеможливлює ідентифікацію особи правонабувача. У цьому випадку державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надсилає до Державного земельного кадастру відповідне «он-лайн» повідомлення із зазначенням виключного переліку відомостей, що є неповними або неточними, на підставі чого кадастровий реєстратор вносить відповідні виправлення. Такий механізм сприятиме впорядкуванню відомостей Державного земельного кадастру та сприятиме захисту майнових прав громадян та юридичних осіб.

З метою запобігання зловживанням у сфері державної реєстрації нерухомості удосконалена процедура встановлення особи та перевірка її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов’язаних із вчиненням нотаріальної дії. Так, з прийняттям постанови перевірка цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, обсягу повноважень їх представників здійснюється шляхом отримання за допомогою порталу електронних сервісів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи. Аналогічно положенням, що існують у законодавстві про нотаріат, державний реєстратор може здійснювати перевірку відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності заявника.

Постановою дещо вдосконалено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Окремої уваги заслуговує норма, що розширює можливості ідентифікації особи з метою одержання інформації з даного реєстру шляхом використання не лише електронного цифрового підпису, а й за допомогою електронної системи ідентифікації «Bank ID» чи іншого засобу ідентифікації, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

«Bank ID» - це альтернативний спосіб верифікації громадян через українські банки для надання послуг через Інтернет, який нічим не відрізняється від перевірки документів в банках в очному режимі. Даний спосіб вже реалізований в таких країнах, як Швеція, Фінляндія, Естонія та Латвія. Сервіс «BankID» зроблений на волонтерських засадах, як соціальна місія, тому, для державних органів він є безкоштовним.

Отже, у разі необхідності отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник,обираючи верифікацію через «BankID», вводить логін/пароль свого інтернет-банку, проходить другий етап авторизації (наприклад, введення SMS-пароля)і таким чином підтверджує свою особу.

Також з метою зменшення ризиків незаконного заволодіння землею Постановою поширено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2016 року № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на користувачів земельними ділянками. Так, орендар або інший суб’єкт речового права на земельну ділянку буде поінформований про будь-які заяви, які подані щодо земельної ділянки та зможе своєчасно здійснити захист свого права.

Як бачимо, прийняття Урядом даної Постанови це ще один важливий крок на шляху до вдосконалення процедури державної реєстрації, а разом з тим, й до зменшення проявів «рейдерства» та посилення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок.

Головний спеціаліст відділу розгляду звернень

та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду

скарг у сфері державної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Дмитренко О.Ю.

Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?

Степан Любенчук

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері -  щоб не забезпечувати власних дітей.

Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

-Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

-Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

-Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

-Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

-Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.

-Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.

-Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

-Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

-Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

-Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

-Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.

Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.

Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей залишається актуальним питанням в діяльності всіх відділів ДВС Донецької області

МінЮст розробив законопроект #чужихдітейнебуває. З 6 лютого 2018 року вступив в законну силу Закон України від 07 грудня 2017 року № 234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового порядку стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Зміни зокрема стосуються злісних неплатників аліментів.За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, державний виконавець виносить постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови направляються до відповідних органів для виконання та не будуть скасовані поки платник аліментів не погасить заборгованість у повному обсязі.

Також, введено новий вид адміністративного покарання – суспільно корисні роботи, виконавець складає протокол про адміністративне порушення.

Наразі у відділах ДВС на виконанні перебуває 35 949 виконавчих проваджень вказаної категорії. 18 451 виконуються платниками аліментів (перебувають у бухгалтерії).

Наприклад, якщо говорити про Костянтинівський міськрайонний відділ ДВС, то вони виконують близько 1355 виконавчих проваджень по стягненню аліментів.

У зв’язку з введенням у дію вищевказаних покарань, вже є позитивні результати їх застосування. Наведу кілька прикладів по місту Костянтинівці та району.

1. Завдяки винесенню перелічених вище постанов, а також на ім’я боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення, боржником сплачено (перераховано поштовим переказом) в рахунок погашення боргу по аліментам 13 834 грн.

2. Станом на 14.03.2018 року заборгованість по аліментам складала 27 085,90 грн. Винесені постанови вище перелічені постанови та складено протокол про адмін. правопорушення. Того ж дня від стягувача надійшла заява, що батьком борг сплачено у повному обсязі.

На виконанні у Краматорському міському відділі ДВС перебувало виконавче провадження зі стягнення аліментів. Борг станом на 13.02.2018 складав 78 886,08 грн. Державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Також, були винесені вищевказані постанови. Крім того, відносно боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з вимогами ст. 183позначка 1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Боржником надано квитанцію про сплату боргу по аліментам у повному обсязі.

Також, перебувало виконавче провадження зі стягнення аліментів, заборгованість за яким станом на 31.01.2018 складала 60336,25 грн. Накладено арешт на майно боржника,винесені вказані постанови про обмеження. Боржником сплачено 35000,00 грн.

По виконавчому провадженнюіз стягнення аліментів,за яким борг станом на 01.03.2018 складав 88 837,75 грн., завдяки застосуванню державним виконавцем нововведень законодавства, накладенню арешту на майно, оголошенню у розшук автотранспортних засобів, призвело до затримання автомобіля боржника за допомогою системи «Відеоконтроль - Рубіж». Державним виконавцем здійснено опис та арешт авто, автотранспортний засіб вилучено та передано до штраф майданчику, для подальшої реалізації на електронних торгах у рахунок погашення заборгованості по аліментам. Крім того, відносно боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з вимогами ст. 183позначка 1 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Наразі такі приклади можна привести по кожному відділу ДВС Донецької області.

Слід відмітити, що такі новели у законодавстві діють.

Крім того, звертаємо увагу, що за наявністю боргу по аліментам понад 6 місяців, батько не в праві надавати/забороняти дозвіл на виїзд дитині за кордон. Тобто, отримувач аліментів за своєю заявою отримує у державного виконавця відповідну довідку. Звертаю увагу, що така довідка дійсна 1 місяць.

Актуальним та дієвим впливом на недобросовісних платників аліментів залишається накладення арешту на майна, а також оголошення у розшук транспортних засобів.

З початку 2018 року по теперішній час сума стягнутих коштів за виконавчими документами про стягнення аліментів складає 21 221 124 грн.

З них сума стягнутих коштів у зв’язку із застосуванням до боржників вище перелічених заходів – 835 180 грн. на користь 34 431 дітей.

Заступник начальника Управління –

Начальник відділу організації та

контролю за виконанням рішень

Управління державної виконавчої

служби Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

О.В. Бутко

Хто може заснувати громадське об’єднання в Україні

Право громадян на свободу об'єднання для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів є невід'ємним правом людини, що гарантується Конституцією і законодавством України. Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дар’я Нестеренко консультує, хто може бути засновником громадського об’єднання:

Законодавством визначені деякі вимоги щодо осіб, які можуть заснувати громадське об’єднання, але спочатку необхідно розібратись, що таке «громадське об’єднання».

Громадським об'єднанням є добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновниками та членами можуть бути виключно фізичні особи) або громадська спілка (засновниками якої є юридичні особи, а членами можуть бути юридичні та фізичні особи). 

Важливим є також вік та статус засновників. Так, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. При цьому засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Заснувати громадську спілку можуть юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи.

Однак засновниками громадської спілки не можуть бути:

- політичні партії;

- юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;

- юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;

- юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Для заснування громадського об'єднання в Україні достатньо двох засновників, але не варто засмучуватись, якщо Вам не вдалось бути в їх числі, адже повноваження засновників закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку, і змінити відомості щодо них не буде можливим.

Якщо засновники втрачають свої повноваження, хто ж може бути членом громадського об’єднання?

Згідно із законодавством членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом, а саме: молодіжні громадські організації об’єднують осіб віком від 14 до 35 років, дитячі – вікомвід 6 до 18 років. При цьому вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.

Варто акцентувати увагу на певних вимогах. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує 10 відсотків загальної кількості членів; у складі виборних органів таких організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третину членів виборних органів.

Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

Отже, реалізовуйтесвій внутрішній потенціал та право на об’єднання, щоє важливими кроками на шляху до побудови демократичноїтаправовоїдержави. 

В обласній юстиції працює безкоштовна «гаряча лінія», яка надає консультації з питань реєстрації громадських організацій:(06264) 4 25 00, (06264) 1 74 46. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів, звертайтесь.Юстиція відкрита для людей!

МІН’ЮСТ РОЗПОЧИНАЄ ВСЕУКРАЇНСЬКУ ІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ #СТОПНАСИЛЬСТВО

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» з червня розпочато масштабну інформаційну кампанію по всій території України за напрямком #СтопНасильство.

Під час кампанії буде розповсюджено інформаційні матеріали (буклети), плакати, розміщено зовнішню рекламу. Відповідні матеріали вже направлено на Головні територіальні управління юстиції та систему безоплатної правової допомоги.

Мета кампанії «СтопНасильство» - формування нульової толерантності до цього явища, інформування про зміни до законодавства, «гарячі лінії» та адреси для звернення за допомогою для жертв домашнього насильства, про обов’язок повідомляти про випадки домашнього насильства свідків, про відповідальністьдля кривдників.

Зокрема, у межах кампанії буде детально пояснено, що таке домашнє насилля, що робити у разі домашнього насильства, який захист гарантовано постраждалим, як отримати терміновий заборонний чи обмежувальний приписи. Також буде роз’яснено, на яку допомогу можна розраховувати жертвам домашнього насильства та як її отримати. Так, для жертв домашнього насильства передбачена безоплатна правова допомога, психологічна підтримка та соціальні послуги, тимчасовий притулок. Адреси та телефони відповідних служб будуть представлені в інформаційних матеріалах кампанії #СтопНасильство.

Кампанія Мін’юсту проходить у партнерстві з  Міністерством соціальної політики, Національною поліцією, Координаційним центром з надання правової допомоги та іншими організаціями. Питанням захисту прав жінок та дітей, зокрема, опікуватиметься система безоплатної правової допомоги.

Джерело: Міністерство юстиції

Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?

Іван Трофименко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

-паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

-документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

-паспорти батьків або одного з них;

-документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб абоспільна заява матері та батька дитини або заява матері)

-За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,

Контактний телефон: (06264) 7-00-33,

Електронна адреса: [email protected]

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

З лютого 2018 року по теперішній час державні виконавці значно активізували зусилля по стягненню заборгованості по аліментам.

Нагадуємо, в області працює регіональний штаб по контролю за стягненням аліментів і мобільні групи. Вдалося стягнути з неплатників аліментів близько 84 мільйонів гривень для 36 тисяч маленьких українців.

Всі, у кого виникають питання по стягненню аліментів, звертайтеся на «гарячу» лінію 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по заробітній платі

Нагадуємо, що Міністерством юстиції відкрито кампанію з примусового стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами, яка стартувала у березні поточного року.

Для реалізації плану кампанії утворені виконавчі групи. За результатами проведення сумісної роботи з виконавцями Донецької області, з підприємств - боржників вдалося стягнути близько 12 мільйонів гривень в рахунок погашення боргів по заробітній платі та іншим виплатам, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Всі, у кого виникають питання по стягненню заборгованості заробітної плати, звертайтеся на «гарячу» лінію 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Навчайтеся без хабарів

В українському суспільстві корупція часто вважається нормою взаємовідносин. Саме молоді належить викорінити це ганебне явище.      

Зрозумійте, що вступ до навчального закладу за гроші, як і подальша купівля курсових, сесій і дипломів значно знижує рівень освіти.  Студент, який заплатив за оцінку, підтвердив свою необізнаність в темі чи предметі. Знання для такого студента перестали бути цінністю та метою, задля якої він вступив до вищого навчального закладу.

Інша справа, коли молода людина справді вчиться і здобуває знання, але за оцінку зі свого предмету чи іспиту викладач вимагає неправомірну вигоду - хабар. В такій непростій ситуації студент має право повідомити керівництво вищого навчального закладу або правоохоронні органи про вимагання хабаря. Можна звернутись за допомогою до органу студентського самоврядування для висвітлення проблеми.

Телефонні лінії «довіри» з питань боротьби з корупцією стануть в нагоді, якщо складно визначитись із подальшими діями.

Після отримання звернення правоохоронці можуть використати сучасні засоби відео-фіксації неправомірних дій вимагателя хабаря. Будь-які інші докази (аудіо-запис, свідчення друзів) виступатимуть додатковими аргументами злочинного наміру викладача та несумлінного виконання ним професійних обов’язків. 

В жодному разі не треба давати хабар, оскільки відповідальність за неправомірну вигоду несуть обидві сторони: і та, що його дає, і та, що його отримує. Однак, своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності.

Отже студентство має право на освіту без корупції!

Варто пам’ятати, що імідж високоосвіченої людини надає чисельні переваги над тими, хто придбав диплом за гроші.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Сивопляс Ірина Сергіївна

МІН’ЮСТ ЗАПУСТИВ СЕРІЮ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИХ РОЛИКІВ «ЗНАЙ СВОЄ ПРАВО НА ЗЕМЛЮ»

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в рамках проекту ««Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ. Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО. У відеоролику висвітлені такі питання:

·норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

·умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

·встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://youtu.be/vhymEeX_FX8.

Джерело:Міністерство юстиції

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоровя і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1.одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2.закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3.органу опіки та піклування;

4.прокурора;

5.самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обовязковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого ім’я, прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Захист прав аграріїв: антирейдерський аграрний штаб діє!

У минулому році за ініціативою Міністерства юстиції Урядом прийняте рішення про створення штабів, яке дало можливість оперативно протистояти спробам рейдерів захопити землю та врожай 2017 року.

Головний спеціаліст Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дмитренко Ольга інформує, що такі штаби були утворені в 2017 році при облдержадміністраціях в усіх регіонах країни. У зв’язку з тим, що робота антирейдерських аграрних штабів в цілому по Україні дала позитивний результат, Урядом з початком весняної посівної кампанії прийнято рішення поновити їх функціонування. Головним завданням штабів залишається оперативне реагування на порушення прав аграріїв та здійснення запобіжних заходів проти рейдерських атак.

У Донецькій області штаб діє з серпня 2017 року. З метою реалізації поставлених задач до його складу ввійшли не лише фахівці у галузі права та земельних відносин, а й представники силових структур.

У рамках роботи оперативного штабу Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області організовано виїзні безоплатні консультації сільського населення. Так, відповідно до розробленого графіку фахівці обласної юстиції виїжджають до найвіддаленіших куточків Донецького регіону, де й допомагають людям вирішувати питання в юридичній площині. Разом із цим,в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я Маю Право!»з метою підвищення рівня правової обізнаності аграрії всеред місцевих рад Донецької області розповсюджуються буклети та інформаційні листи щодо захисту майнових прав.

Доречно відмітити, що за період роботи штабів в Україні визначено системні прогалини в законодавстві, які розв’язували руки рейдерам. Проаналізувавши їх, Міністерство юстиції розробило ряд ініціатив, які були схвалені Урядом. Це запровадження автоматизованої системи обміну інформацією між земельним кадастром та реєстром нерухомості, що ліквідує технічну можливість подвійної реєстрації земельних ділянок, запуск сервісу «СМС Маяк», який дає можливість власнику контролювати спроби внести зміни до реєстру щодо своєї землі.

Отже, якщо у вас виникають проблеми, пов’язані з користуванням землею, звертайтесь за допомогою до штабу, телефон (06264) 2-01-21, e-mail: [email protected].Якщо ж потрібні роз’яснення діючого законодавства у сфері земельних відносин, надсилайте свої звернення до управління юстиції у Донецькій області на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, 84301, або ж телефонуйте за номером: (06264) 4-24-81.З метою отримання консультацій на виїзних прийомах, ознайомлюйтесь з графіком роботи мобільних точок на сайті управління юстиції у вкладці «Виїзні консультування».

Таким чином, завдяки запровадженій антирейдерській програмі, кожен житель Донецького краю знатиме, як можна захистити своє право власності на землю, куди звернутися за отриманням правової допомоги в оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки та з інших життєво важливих питань.

Юстиція відкрита для людей!

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало другий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений порядку безоплатного отримання земельної ділянки у приватну власність.

Більшість громадян або не знають про право на отримання землі, або зовсім не обізнані з цією процедурою, хоча і Конституція України, і Земельний Кодекс України гарантують українцям дане право. Наприклад, Земельний кодекс передбачає право кожного громадянина України на безкоштовне отримання декількох земельних ділянок у межах існуючих норм. Більш того, передбачається, що безкоштовно отримати земельну ділянку за різними видами використання можна будь-де на території країни, незалежно від місця проживання.

Таким чином, поширення та роз’яснення даного питання має важливе значення для людей, які хочуть жити, працювати і здійснювати господарську діяльність на власній землі.

У відеоролику висвітлені питання щодо порядку отримання земельної ділянки у приватну власність. Зокрема, громадяни дізнаються:

від чого залежить розмір земельної ділянки;

де можна зареєструвати право на земельну ділянку;

які документи потрібні  для подачі до місцевого ЦНАПу або нотаріуса;

який строк розгляду поданих державному реєстратору документів.

Крім того, фахівці Мін’юсту проінформують глядачів, як зареєструвати речові права на земельну ділянку за допомогою сервісу «Он-лайн будинок юстиції». Он-лайн будинок юстиції – це прозора автоматизована система. Саме завдяки цьому сервісу населенню доступні послуги в онлайн-режимі, надання яких раніше створювало черги, бюрократію та сприяло виникненню зловживань. Тепер зареєструвати речові права на земельну ділянку можна, не виходячи з власного дому.

Запрошуємо всіх до перегляду відеоролику, аби знати свої права та вміти їх використовувати та відстоювати. 

Переглянути відеоролик можна за посиланням.

Сучасна система безоплатної правової допомоги в Україні

В червні 2011 року прийнятий Закон України «Про безоплатну правову допомогу». За шість років в державі побудована система надання безоплатних правових послуг - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення.

Станом на 25 серпня 2017 року в Україні діє 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги:

§23 регіональних центри (з 1 січня 2013 року);

§96 місцевих центрів (з 1 липня 2015 року);

§432 бюро правової допомоги (з 1 вересня 2016 року).

В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

 в Краматорську  - вул. Академічна, 20;

 в Маріуполі – пр-т Нахімова, 82.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу. Така допомога включає захист, представництво інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;складення документів процесуального характеру. Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Право на «безоплатного адвоката» мають не всі. Особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт, які вважаються затриманими за кримінальне правопорушення, відносно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мають право на безоплатний  захист.

В інших випадках, не пов’язаних з кримінальним судочинством, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Без майнового цензу така правова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, ветеранам  війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на всі види правових послуг.

Створені бюро правової допомоги:

  • м. Добропілля, вул. Незалежна, 35;
  • м. Дружківка, вул. Короленка, 1;
  • м. Бахмут, вул.Василя Першина, 11;
  • м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;
  • м. Лиман, вул. Пушкіна 12б;
  • м. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;
  • м. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;
  • м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;
  • смт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;
  • м. Волноваха, вул. Центральна, 43;
  • м. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;
  • м. Курахове, пр-т Соборний, 4;
  • смт. Нікольське, вул. Свободи, 87;
  • м. Покровськ, вул. Європейська, 49;
  • м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а;
  • смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;
  • смт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua

Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятостіза особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації,можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

-до 2 років - 50 відсотків;

-від 2 до 6 років - 55 відсотків;

-від 6 до 10 років - 60 відсотків;

-понад 10 років - 70 відсотків.

-мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

-перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

-протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

-у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

Ірина Бусол

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомленьпро застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

-судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статівносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальністьу видінакладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальністьу виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальністьза домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений визначенню долі земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємців, зокрема порядку спадкування та визнання спадщини відумерлою.

Мін’юст нагадує: орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

У відеоролику наші фахівці дадуть чіткі відповіді на питання:

·які права має особа, яка управляє спадщиною;

·хто має право на спадкування та може бути спадкоємцем;

·що потрібен зробити спадкоємець, якщо бажає відмовитися від спадщини;

·яка подальша доля орендованої земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємця;

·який процесуальний порядок визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування?

Крім того, у ролику роз’яснюється процес отримання у спадщину земельної ділянки. Зокрема, Мін’юст повідомляє, що така ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.

На сьогодні такими документами є:  

·державний акт на право власності на земельну ділянку (державні акти видавалися до 01 січня 2013 року);

·цивільно-правова угода, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку з доданим до неї державним актом на право власності на землю з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права;

·свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на землю спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права до спадкоємців.

Переглянувши ролик, громадяни дізнаються, як відбувається поділ земельної ділянки або виділення з неї окремої частки у разі, якщо ця ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а також що робити спадкоємцю, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fgOO06kJBxQ

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-informatsiyno-navchalniy-rolik-pro-osoblivosti-spadkuvannya-zemelnih-dilyanok

Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

Іван Нестеренко

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бутиконсульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану 

Управління державної реєстрації
Головного територіального управління юстиції
у Донецькій області

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,
Контактний телефон: (06264) 7-00-33,
Електронна адреса: [email protected]

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ВІДЕОРОЛИК ПРО ГРОШОВУ ОЦІНКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало п’ятий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений грошовій оцінці земельних ділянок.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною. У відеоролику особлива увага приділяється нормативній, оскільки саме до неї застосовується індексація.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. 

У відеоролику наші фахівці дадуть відповіді на питання:

·на якій підставі може проводитися грошова оцінка земельних ділянок;

·для чого використовується коефіцієнт індексації та який порядок його визначення;

·у яких формах може сплачуватися орендна плата;

·які наслідки має невчасна сплата орендної плати

·що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Мін’юст нагадує: відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). При цьому розмір земельної плати має бути не нижчим 3% вартості землі на рік.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=f8FEvCX3Hc0

Джерело: https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-videorolik-pro-groshovu-otsinku-zemelnih-dilyanok%20

МІН’ЮСТ ПРЕДСТАВИВ ІНФОГРАФІКУ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПЛАТНИКІВ АЛІМЕНТІВ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Міністерство юстиції України презентувало інфографіку «Зарубіжний досвід боротьби з неплатниками аліментів та Законопроект 8296», в якій порівнюються основні положення вітчизняного та іноземного законодавства у сфері регулювання проблеми виплат аліментів.

Як можна побачити з інфографіки, боротьба з боржниками зі сплати аліментів у низці американських, європейських країн та країн СНД передбачає значно суворіші механізми відповідальності недобросовісних батьків, ніж в Україні. Наприклад, в Німеччині діють примусові роботи, конфіскація і продаж майна боржника на користь дитини або тюремне ув’язнення строком на 3 роки.  Позбавлення волі загрожує злісним неплатникам аліментів також у США, Казахстані, Білорусі.

Також фахівці Мін’юсту вивчили й питання розміру аліментів у різних країнах. Так, у Канаді розмір аліментів складає в середньому 45% сукупного доходу сім’ї.

Крім питань відповідальності за несплату аліментів та їх розміру, з інфографіки можна дізнатися про побачення та усунення перешкод у побаченні з дитиною, тимчасовий виїзд дитини за кордон та механізм контролю за цільовим використанням аліментів у таких країнах, як США, Великобританія, Німеччина, Канада, Латвія, Ізраїль, Білорусь та Казахстан.

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-predstaviv-infografiku-pro-osoblivosti-vidpovidalnosti-neplatnikiv-alimentiv-v-zarubijnih-krainah

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Пане міністре, 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?

Іван Скорогуб

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведенняу власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власністьу таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно відїї призначення, цінностіта місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися досуб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подаєтьсяу разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії
з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ


Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-24-81,
Електронна адреса: [email protected]

Профспілки та їх організації в системі громадських формувань

Що таке профспілка? Навіщо вона потрібна?

Слово «профспілка» ще з минулого століття асоціюється з путівками на відпочинок та подарунками до свят, тоді профспілки повністю контролювалися роботодавцем та були інструментом впливу на працівників.

Натомість у сучасних умовах розвитку громадянського суспільства профспілки активно виконують свою головну роль – захист трудових та соціальних прав працівників перед роботодавцями, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

Яке ж місце посідають профспілки в системі громадських формувань?

Законом визначено, що систему громадських формувань складають громадські об’єднання, політичні партії, професійні спілки, творчі спілки, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців тощо.

Як і інші інститути громадянського суспільства, профспілки сприяють процесам демократизації у державі, відстоюють матеріальну і духовну незалежність особи, захищають її інтереси.

Водночас мета створення та діяльність, а також особливий порядок легалізації відрізняє профспілки від інших громадських формувань, у тому числі організацій.

Так, відповідно до норм міжнародного законодавства, які також закріплені у національному законодавстві, профспілки об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами та родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання), утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, тобто прав громадян, об’єднаних профспілкою.

Особливий порядок легалізації полягає в тому, що профспілки набувають статусу юридичної особи з моменту затвердження статусу (положення), при цьому статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статусу. Також профспілки є єдиним видом громадських формувань  ( а також всіх інших юридичних осіб), якому реєструючий орган не може відмовити в легалізації, а лише запропонувати надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.

В залежності від «масштабів» діяльності профспілки можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських, що визначається територією діяльності профспілки та кількістю організацій, яких об’єднує профспілка. Також профспілки мають визначити свою сферу діяльності – територіальна, галузева або фахова.

Варто звернути увагу, що рівні можливості для захисту прав та інтересів працівників мають як профспілки, що діють на підставі власного статусу, так і організації, що входять до складу профспілок.

На сьогодні профспілки із всеукраїнським статусом створені та діють майже у всіх сферах життєдіяльності і галузях економіки та об’єднують працівників підприємств, установ, організацій, що входять до цих галузей. Наприклад, Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, профспілка працівників вугільної промисловості України, Всеукраїнська профспілка спортсменів, працівників сфер фізичної культури і спорту, молодіжної політики та національно-патріотичного виховання, Профспілка працівників освіти і науки України. Проте, на окремих підприємствах та установах створюються первинні профспілкові організації, які діють на підставі власних статусів (Професійна спілка працівників Миронівської філії промислового залізничного транспорту, Профспілка «Шахтар» Державного підприємства «Артемвугілля», Первинна профспілкова організація працівників і студентів Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»).

Не можна залишити поза увагою також і кількісні показники. Так, у Донецькій області станом на 01 липня 2018 року із загальної кількості зареєстрованих громадських формувань (понад 25 тисяч) профспілки складають 20% (з них профспілок обласного статусу – 17, місцевого – 42, первинного – 55, організацій всеукраїнських профспілок та профспілок іншого статусу – 5072).

Таким чином, стаючи на варті додержання трудових та соціально-економічних прав та гарантій працівників, виявляючи свою суспільну активність, професійні спілки та їх організації разом з іншими громадськими формуваннями сприяють розбудові демократичного громадянського суспільства та становлення України як соціальної, правової держави.

Ольга Кузьменко,
Головне територіальне управління
 юстиції у Донецькій області

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

#ЦифраДня

Завдяки застосуванню державними виконавцями Донеччини заходів, передбачених Законом України #ЧужихДітеНеБуває, встановлення тимчасових обмежень боржника у праві:

1) виїзду за межі України;

2) керування транспортними засобами;

3) користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії

4) полювання,

станом на 16.08.2018 стягнуто 120 294 660 млн. гривень на користь 37 453 дітей.

В.о. начальника Управління державної

виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції 

у Донецькій області   

О.В. Бутко

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по заробітній платі

#ЦифраДня

Нагадуємо, що МінЮстом відкрито кампанію з примусового стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами, яка стартувала у березні поточного року.

Для реалізації плану кампанії утворені виконавчі групи, за результатами проведення сумісної роботи з виконавцями Донецької області як наслідок, з підприємств - боржників стягнуто 13 266 852 млн. гривень в рахунок погашення боргів по заробітній платі та іншим виплатам, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Робота виконавчої служби Донеччини триває.

В.о. начальника Управління державної

виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області

О.В. Бутко

Що треба знати, аби захистити своє майно чи агробізнес

від рейдерського захоплення?

За останні роки в нашій країні спостерігається розвиток агропромислового комплексу. Сьогодні агробізнес – це сучасне виробництво, яке має у своєму розпорядженні багатомільйонні активи: сільгосптехніка, технології, насіннєвий матеріал тощо. Іноземні та національні аналітики прогнозують аграрному сектору вихід на пріоритетні позиції економіки України.

Тому не дивно, що саме український агробізнес є дуже привабливим шматочком для осіб, охочих до швидкого збагачення. Так, із року в рік в Україні все більше аграріїв страждає від такого явища як рейдерське захоплення. Рейдерство в аграрному бізнесі стало справжнім лихом, а практика показує, що жоден аграрій не має стовідсоткового захисту.

Що ми знаємо про таку загрозу для агробізнесу? Які причини виникнення рейдерства?

Для розуміння сучасного рейдерства необхідно зауважити, що такі захоплення проводять не лише люди у масках та зі зброєю в руках. Всі рейдерські напади, зазвичай, мають правове підґрунтя. Примітним є те, що рейдери щоразу удосконалюють можливості надати своїм діям як найбільше «правових» підстав, інакше кажучи, за кожним рейдерським нападом стоїть «корпоративний» або «цивільний» спір. Так, коли рейдери з’являються на підприємстві, вони вже мають на руках рішення суду, виконавчі документи, нотаріальні написи тощо. Після чого невідомі особи повідомляють власникам про нове керівництво та господарів, наявність у підприємства великого боргу, у зв’язку з чим майно та гроші підприємства передані іншим особам, про існування яких власники навіть не підозрювали. Це майже стандартний сценарій початку рейдерського захоплення, що трапляється останнім часом.

Варто звернути увагу, що найголовнішим для рейдерів є отримання доступу до інформації підприємства і документів щодо організації та діяльності, яка використовується з метою виявлення реальних правових прогалин у діяльності підприємства. Такими можуть бути незареєстровані договори оренди або взагалі відсутні правові підстави використання землі, тоді як на цих ділянках вирощується врожай.

Як же можна захисти свій бізнес від рейдерського нападу?

Насамперед, необхідно самостійно побудувати надійну систему захисту власного бізнесу. Потрібно привести у відповідність всі правові підстави для функціонування підприємства, приділити увагу забезпеченню зберігання оригіналів установчих документів.

У допомогу аграріям можуть стати превентивні заходи, які наразі існують в нашій державі. Так, з метою запобігання здійснення іншими особами реєстраційних дій, можливо ввести обмеження на їх здійснення лише певною особою. Посилити цей захід можна за допомогою використання послуги «СМС-Маяк», яку дуже просто отримати на сайті Міністерства юстиції. Така послуга дасть можливість власнику дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк. Сервіс SMS-Маяк суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів.

Скориставшись даною послугою, ви зможете своєчасно звернутись до правоохоронних органів із заявою про неправомірність реєстраційних дій, а також до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора або до суду з позовною заявою про скасування проведених реєстраційних дій.

Якщо ж вам стало відомо, що реєстраційні дії проведені за допомогою підроблених документів, в такому випадку необхідно отримати забезпечення позовних вимог у вигляді заборони відчуження майна, коштів, що належать підприємству. З метою посилення свого захисту також потрібно звернутися до правоохоронних органів із заявою про скоєний злочин, що допоможе зберегти майно підприємства за допомогою заходів забезпечення в кримінальному проваджені.

Отже, кожен сучасний аграрій може захистити себе самостійно, володіючи необхідною інформацією та своєчасно її використовуючи.

Додатково повідомляємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Донецької обласної юстиції за телефоном «гарячої» лінії у м. Краматорську 06264-4-24-81.

З метою отримання допомоги по оперативному вирішенню проблемних питань у сфері земельних відносин можна звернутись до оперативного штабу реагування на спроби рейдерських захоплень землі чи зібраного врожаю, утвореного при Донецькій облдержадміністрації, за телефоном06264-2-01-21 або надіслати звернення електронною поштою [email protected].

Головний спеціаліст відділу розгляду звернень та

забезпечення діяльності комісії з питань розгляду

скарг у сфері державної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Дмитренко О.Ю.

ОНЛАЙН ПОСЛУГИ МІН’ЮСТУ ДЛЯ КОЖНОГО З НАС

Міністерство юстиції України запроваджує новації, які надають можливість українцям отримувати послуги зручно, без черг та з економією часу.  Одним з таких сервісів є функціонування Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталя Іванова надасть рекомендації щодо користування Веб-порталом.

Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» це офіційний сервіс щодо подачі заяв або звернень, який працює цілодобово у режимі онлайн та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

З використанням функцій Веб-порталу є можливість:

- заповнити заяву у сфері державної реєстрації актів цивільного стану встановленого зразка;

- надіслати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану та розгляду заяв з інших питань, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;

- здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних дати і часу;

- оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

- отриматиконсультаціїпрацівниківвідділудержавноїреєстраціїактівцивільного стану щодо надісланих через Веб-портал заяв або звернень.

Цю послугу можна отримати через кабінет електронних сервісів за посиланням https://kap.minjust.gov.ua. у розділі«Державна реєстрація актів цивільного стану».

Для подачі заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в онлайн-формат і необхідно зареєструватися та зайти до особистого кабінету.

Заяві або зверненню, надісланим через Веб-портал, автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер, за яким, надалі, здійснюється пошук заяв або звернень.

Повідомлення про стан та результати розгляду заяви або звернення надсилається користувачу та відображається в особистому кабінеті.

Під час подання заяви про державну реєстрацію шлюбу необхідно врахувати, що користувачу не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення про результати її розгляду слід звернутись особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для підписання заяви. Тобто, подання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення до відділу та подання заявником документів, передбачених законодавством.

За достовірність відомостей, поданих до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через Веб-портал, відповідальність покладається на заявника.     

Сервіс Міністерства юстиції України «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» користується попитом серед громадян. З початку запровадження цієї новації до відділів державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області надійшло більше 4000 заяв та звернень через Веб-портал.

Додаткову інформацію щодо користування Веб-порталом можна отримати за адресою: вул. Паркова, 10, м. Краматорськ, Донецька область або за телефоном (06264) 5 13 17.

Юстиція відкрита для людей!

Чи можливо посвідчити довіреність без участі нотаріуса?

Протягом останнього часу все більш актуальним у населення постає питання - чи можливо посвідчити довіреність без участі нотаріуса.

У якості передмови зазначу, що чинне законодавство передбачає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Варто нагадати, що довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Щодо посвідчення довіреності без участі нотаріуса наведемо приклад. Так. довіреності на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) можуть бути посвідчені посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, житлово-експлуатаційною організацією або за місцем його проживання.

Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Посвідчені зазначеними посадовими особами довіреності прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Водночас законодавство містить застереження щодо виду довіреностей, які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Зокрема зазначеними посадовими особами посвідчуються довіреності за винятком довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Посвідчення таких довіреностей має відбуватись нотаріально.

Варто зазначити, що багато з наших земляків перебувають за кордоном і тому не в змозі вирішити самостійно свої справи, які виникли у них на Україні. Тому часто трапляються випадки, коли за вчиненням нотаріальної дії звертаються представники за довіреностями, посвідченими не в Україні.

Принципово відрізняється робота з довіреностями, посвідченими консульськими установами України. З одного боку ситуація виглядає простішою, адже їх посвідчення відбувається за правилами, встановленими законодавством України, вони не потребують консульської легалізації чи проставлення апостилю, викладаються українською мовою.

Зворотнім боком медалі є те. що такі довіреності підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей за заявою довірителя.

Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратор} Єдиного реєстру довіреностей безпосередньо довірителем. У разі неможливості подання заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем, підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.

Отже, коли за вчиненням нотаріальної дії звертається представник з довіреністю, посвідченою консульською установою України, нотаріус перевіряє дійсність такої довіреності за даними Єдиного реєстру довіреностей (коли довіреність вже зареєстрована в Реєстрі). Якщо ж довіреність не внесена у цей Реєстр, нотаріус спочатку її реєструє на підставі відповідної заяви довірителя, справжність підпису на якій засвідчено консульською установою. Після реєстрації нотаріус формує витяг про перевірку дійсності довіреності і тільки після цього може вчиняти нотаріальну дію.

Володимир Дундар,
начальник відділу з питань нотаріату
Головного територіального управління юстиції
 у Донецькій області

Статут територіальної громади: необхідність чи забаганка?

Останнім часом в умовах децентралізації відбувається переформатування місцевої влади та, як наслідок, створення нових - об’єднаних територіальних громад. У зв’язку з чим набуває популярності прийняття статутів територіальних громад, які мають регулювати процедурні питання діяльності громади та її органів.

Заступник начальника відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Ольга Кузьменко допоможе новоствореним територіальним громадам розібратись у тонкощах прийняття та державної реєстрації їх статутів.

Перше, на що хочеться звернути увагу: територіальна громада – це не юридична особа. Норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо вказують на те, що територіальна громада – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Водночас Цивільним кодексом України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Отже, за територіальною громадою на законодавчому рівні не закріплено статусу юридичної особи, а відповідно і відсутні підстави для її державної реєстрації як юридичної особи.

Щодо власне статуту. Статтею 19 Закону про місцеве самоврядування визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - радаможе прийняти статут територіальної громади села, селища, міста з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування на відповідній території. Тобто прийняття територіальною громадою власного статуту не є обов’язковим, оскільки основні процесуальні питання здійснення місцевого самоврядування представницькими та виконавчими органами громади чітко закріплені чинним законодавством та не потребують дублювання у статуті. Окрім цього, у разі внесення змін до норм законодавства, які відтворені у статуті територіальної громади, необхідними будуть також відповідні зміни до статуту з дотриманням визначеної процедури їх прийняття.

Водночас згідно із Законом про місцеве самоврядування громада у власному статуті може деталізувати порядок та форми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, зокрема, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, порядок організації громадських слухань, тощо.

На нашу думку, перевагою прийняття власного статуту є збільшення важелів контролю за владою з боку громади, внаслідок чого місцева влада стає більш прозорою та відкритою для власних мешканців.

Зауважимо, що прийнятий місцевою радою статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції. Прийняття та видача документів для державної реєстрації статутів територіальних громад здійснюється через центри надання адміністративних послуг у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1150.

Також новоствореним об’єднаним територіальним громадам, які бажають прийняти власний статут, не слід забувати про таке. На сьогодні у Донецькій області зареєстровано 121 статут територіальних громад, з яких об’єднаних територіальних громад - 3, сіл та селищ - 89, міст - 29. Тому ймовірно, що в Головному територіальному управлінні юстиції вже може бути зареєстрований статут територіальної громади, яка увійшла до складу об’єднаної. У цьому випадку, перш ніж приймати статут об’єднаної територіальної громади, слід відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» скасувати прийняті до об’єднання статути.

У разі необхідності внесення змін до вже зареєстрованого статуту територіальної громади місцева рада має забезпечити подання на державну реєстрацію статуту у новій редакції протягом 5 днів з дня його прийняття.

Отже, приймати чи не приймати статут територіальної громади – вирішувати депутатам місцевої ради після обговорення з мешканцями громади, а його державну реєстрацію здійснить юстиція. За додатковою інформацією звертайтесь до відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації за телефонами: 0626417446, 0626442500.

Юстиція відкрита до людей!

Проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг на селі стала предметом обговорення серед законодавців

Сьогодні хочу надати відповідь на декілька актуальних та більш обговорюваних запитань відносно законопроекту 9140 який стосується захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості.

Чи містить законопроект 9140 рейдерські та корупційні ризики?

Законопроект 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (реєстр. № 9140 від 01.10.2018) не містить жодних рейдерських чи корупційних ризиків. Сьогодні Мінюст та управління юстиції спростовують міфи про законопроект 9140, який викликав неоднозначну реакцію. Тому для того, щоб зрозуміти абсурдність міфів, які з’являються навколо нього, достатньо просто прочитати його останню редакцію.

Чи існує проблема доступу до нотаріальних послуг у сільській місцевості?

Як ми всі знаємо, проблема доступу до послуг нотаріату у сільській місцевості існує. Так, як показує статистика 13 млн. українців проживають в селі і не мають нормального доступу до нотаріальних послуг, а у 122 районах взагалі немає жодного нотаріуса, ні державного, ні приватного.

Виходячи з вищенаведеного, ми бачимо, що проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг є. Вона наявна і на рівні держави, і тому стала предметом обговорення серед законодавців.

Яка ж мета законопроекту 9140?

Метою законопроекту 9140 є створення законодавчих передумов для покращення доступу осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах міського типу та містах районного значення до нотаріальних та реєстраційних послуг, що сприятиме захисту та належній реалізації економічних та спадкових прав. Тому, в законопроекті пропонується ввести посаду «уповноважена особа органу юстиції».

Хто ж такі будуть «Уповноважені посадові особи органу юстиції» та якими повноваженнями вони будуть наділені, в разі прийняття законопроекту?

В законопроекті 9140 передбачено, що у разі якщо в нотаріальному окрузі не має нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України, для осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення, нотаріальні дії передбачені статтею 36-1 Закону «Про нотаріат» вчиняють також уповноважені особи органів юстиції.

Уповноважена особа органу юстиції – це посадова особа головного управління юстиції, яка має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр),  стаж роботи в органах юстиції, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як три роки, пройшла стажування в органах нотаріату та державної реєстрації не менше трьох місяців, та вчиняє нотаріальні дії встановлені статтею 361 Закону «Про нотаріат», а також інші дії, відмінні від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Призначення на посаду уповноваженої особи органу юстиції та звільнення з цієї посади буде здійснюватись за погодженням з Міністерством юстиції України.

Отже, уповноважені особи органу юстиції забезпечать потребу громадян в таких послугах, як оформлення спадщини, дарування, договорів довічного утримання, посвідчення копій документів, видача свідоцтв про народження і смерть, із територіальною прив’язкою до місця здійснення послуги, жителям віддалених сіл та селищ. Головне територіальне управління юстиції не вперше реалізує нові ініціативи Міністерства юстиції, і досвід показує, що всі вони працюють ефективно та сприймаються суспільством.

Типи декларацій та строки їх подання

Положення Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язують, зокрема, державних службовців, дотримуватися вимог фінансового контролю. У зв’язку з цим, за певних умов державні службовці повинні задекларувати отримані ними та членами їх сім’ї доходи, наявне рухоме та нерухоме майно, цінні папери, нематеріальні активи та інше, подавши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація).

Подається декларація шляхом заповнення суб’єктом декларування визначеної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а в залежності від конкретних обставин, обирається один з 4-х її типів: «кандидата на посаду», «щорічна», «перед звільненням», «після звільнення».

Якщо громадянин приймає участь у конкурсі на зайняття посади державної служби, вперше він подає декларацію до призначення або обрання на відповідну посаду. В цьому випадку має бути подано декларацію «кандидата на посаду», у якій відображається інформація звітний рік, що передує року, в якому подавалася заява на зайняття посади (участь у конкурсі), станом на 31 грудня. Водночас і положення частини першої статті 25 Закону України «Про державну службу» зобов’язують учасників конкурсу, разом з іншими документами подавати до конкурсної комісії декларацію за минулий рік.

Пізніше, перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу зобов’язаний знову подати декларацію за минулий рік. На думку Національного агентства з питань запобігання корупції, декларація переможця має бути подана не пізніше дати звернення із заявою про призначення на посаду (після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, прийняття рішення за скаргою). Враховуючи відсутність спеціального типу декларацій для переможця конкурсу, склалася практика, коли суб’єкти декларування заповнюють декларацію «кандидата на посаду» та до назви посади, на яку вони призначаються, додають фразу «як переможець конкурсу».

В подальшому, щороку до 01 квітня року, наступного за звітним, державним службовцем подається «щорічна» декларація. Вона охоплює звітний рік, що передує тому року, в якому вона подається. Інформація в ній відображається станом на 31 грудня.

Перед звільненням з посади державної служби (не пізніше дня звільнення), особа, яка припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави повинна подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Під час заповнення декларації обирається тип «перед звільненням», інформація відображається станом на останній день такого періоду (день, що передує днюїї подання).

Однак, якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до подання ним щорічної декларації за попередній рік (до 01 квітня), Національне агентство з питань запобігання корупції радить подавати дві декларації: «щорічну» - за попередній рік; окрему - за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Востаннє декларація подається особою, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Обирається тип декларації «після звільнення», а інформація відображається станом на 31 грудня року, в якому було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави.

Варто додати, що упродовж семи днів після подання декларації будь-якого типу, суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції ГТУЮ у Донецькій області.

Що варто знати батькам при виїзді з дітьми за кордон

У повномурозпалі літні канікули та туристичний сезон. Збираючись у відпустку, батьки та організатори поїздок дітей часто не приділяють достатньої уваги оформленню документів для виїзду малолітніх громадян за межі України. У зв’язку з випадками викрадення дітей і незаконним вивезенням їх за межі країни, працівники Державної прикордонної служби України відмовляють у пропуску дітей через державний кордон України.

Головний спеціаліст Донецької юстиції Климик Роксолана роз’яснила як уникнути таких проблем.

Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2018 року правила виїзду дітей за кордон змінились. Діти до 16 років, які вписані в паспорт батьків, перетинати кордон України не зможуть. Відтепер дітям будь-якого віку необхідно оформити паспорт для виїзду за кордон – такий самий, як у дорослих. Він видається на 4 роки. А ось для підлітків з 16 років, паспорт видається на 10 років, після чого потрібно оформити новий.

Незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. В разі подорожі з одним із батьків чи супроводжуючою особою у дітей має бути нотаріально завірений дозвіл від обох чи одного з батьків із зазначенням мети та країни подорожі, терміну, а також особи, яка супроводжує дитину. Строк дії такої довіреності на дитину для виїзду за рубіж прописується індивідуально, так як безпосередньо залежить від цілей подорожі. 

Дитині без згоди батьків перетнути кордон України можна у випадку, якщо один з батьків є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску. Також,перетин кордону можливий, якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.

На сьогодні, тому з батьків, хто утримує дитину, більше не потрібно отримувати дозвіл на виїзд від другого з батьків, якщо той не платить аліменти. В такому випадку заборгованість за аліментами має становити суму більшу, аніж потрібно заплатити за шість місяців. Потрібно тільки надати довідку державного виконавця, яка свідчить про ухилення від сплати аліментів одного з батьків. З цією довідкою можна буде тимчасово вивезти дитину за кордон без згоди одного з батьків, скажімо, на лікування, навчання чи відпочинок.  

Зустрічаються випадки, коли місце проживання одного з батьків просто невідомо. У такому разі, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Дотримуючись процедури перетину кордону з неповнолітніми дітьми, Ви уникнете багатьох проблем та забезпечите приємний відпочинок для своєї сім’ї. Юстиція відкрита для людей!

«Емфітевзис як різновид речових прав на нерухоме майно»

Останнім часом значно виріс інтерес аграріїв до емфітевзису – нового виду користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже замість звичного договору оренди землевласникам можуть запропонувати укласти договір емфітевзису. Спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецької області Мігунов Сергій консультує, що необхідно знати при укладенні такого договору.

Емфітевзис – це договір довгострокового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Він може бути укладений на досить тривалий строк, наприклад на 100, 200 чи 500 років, або навіть безстроково. У разі безстрокової передачі земельної ділянки у користування, кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону не менш як за один рік.

         Договір емфітевзису може бути оплатним або безоплатним. Сторони самостійно обирають варіанти оплати: одним платежем, щорічно рівними частинами або ж передача у безоплатне користування. Реалії сьогодення частіше спонукають  власників пайової землі просити орендарів  виплатити кошти наперед, і лише договір емфітевзису законно надає таку можливість. Якщо здійснюється оплата за весь термін використання землі ( мається на увазі 50-100 років) єдиним платежем, то емфітевзис стає схожим на купівлю-продаж. Але пам’ятаймо, що право власності на земельну ділянку залишається за власником. На відміну від договору оренди, для емфітевзису законодавство не встановлює межу мінімального або максимального розміру оплати, сума визначається за згодою сторін.

         Право емфітевзису є речовим правом, для його виникнення потрібно не лише укласти договір у письмовій формі, а й зареєструвати його у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим, а здійснюється за бажанням однієї із сторін. Договір повинен містити перелік обов’язків власника та землекористувача, визначених законодавством. Так, землекористувач зобов’язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватись від дії, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. У свою чергу власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав для припинення договору емфітевзису.

         Важливою відмінністю емфітевзису від оренди є те, що право емфітевзису може відчужуватися та передаватися в порядку спадкування. наприклад, землекористувач, уклавши договір емфітевзису із власником земельної ділянки, в межах строку дії договору має право продати або подарувати право користування земельної ділянки іншій особі. Про такі дії користувач землі повинен заздалегідь (не менше ніж за місяць) попередити власника земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що доцільність укладення договору емфітевзису або договору оренди землі визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням цілей та мети землевласника і землекористувача, строків їх взаємовідносин та інших обставин. Для визначення переваг та можливих ризиків кожного з варіантів скоріше за все знадобиться допомога досвідченого юриста.

Додаткову інформацію можна отримати за адресою м. Краматорськ бул. Машинобудівників 32, каб. 401 або за телефоном (06264) 4-24-81.

Юстиція відкрита для людей!

Павло Петренко презентував законопроект #РейдерствоСтоп, який запроваджує нові інструменти боротьби з рейдерами

Міністерство юстиції разом з депутатами, представниками провідних бізнес-асоціацій: Американської торгівельної палати, Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Офісу ефективного регулювання BRDO і Офісу бізнес-омбудсмена напрацювали низку законодавчих ініціатив, спрямованих на подальше посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян. Про це під час прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Мін’юст та Уряд вже зробили чимало для боротьби з рейдерством: в 2016 році прийнято комплексний антирейдерський закон, при Мін’юсті діє Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в усіх регіонах працюють антирейдерські аграрні штаби. Однак цього замало, адже рейдери постійно знаходять шпарини в законодавстві задля здійснення неправомірних дій. Саме тому ми напрацювали низку новацій, які представлені в проекті закону #РейдерствоСтоп», - зазначив очільник Мін’юсту.

Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

«На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом», - наголосив Міністр юстиції.

Також серед новацій - запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи.

«У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення нотаріус відразу проводить реєстраційну дію», - підкреслив Павло Петренко.

Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий «псевдоподаток» в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.

Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.

Павло Петренко висловив сподівання, що даний ретельно розроблений законопроект знайде підтримку в українського Парламенту.

«Хочу подякувати народному депутату Ірині Луценко, яка є нашим партнером і згуртовує депутатів навколо таких важливих ініціатив, депутатам, які долучилися до роботи над цим документом, провідним бізнес-асоціаціям та представникам Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу ефективного регулювання BRDO. Закликаю усіх депутатів підтримати цей законопроект, адже його новації стосуються майнових прав всіх громадян і бізнесу», - сказав очільник Мін’юсту.

Він наголосив: наступним етапом мають стати зміни до процесуальних кодексів, які удосконалять процедуру оскарження.

«Україна має стати територією безпечного і комфортного ведення бізнесу», - резюмував Павло Петренко.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова у свою чергу звернула увагу на те, що з 1 січня 2019 року всі нові реєстратори перед призначенням на посаду будуть зобов’язані скласти іспит для того, щоб отримати ключі від реєстру і мати можливість працювати у цьому реєстрі.

«Якщо ж реєстратор буде з певних причин відключений від реєстру за ті чи інші проступки, щоб поновити доступ, йому знову треба буде перескладати іспит та підтверджувати свою кваліфікацію», - зауважила перший заступник Міністра юстиції.

Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше трьох років за направленням Мін'юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.

«Це не якийсь особливий статус. Це таке саме державне свідоцтво. Однак для них буде умова – відпрацювати державним нотаріусом у селах та віддалених районних центрах, де немає спеціаліста, який надає відповідні послуги», - додала вона.

Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.

Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ – обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.

За словами представника Президента у Парламенті Ірини Луценко, на нещодавній зустрічі Петра Порошенка з бізнесом було підняте питання захисту інвестицій та боротьби з рейдерством.

«Президент Петро Порошенко започаткував практику регулярних зустрічей з представниками бізнесу для того, щоб обговорювати проблеми і знаходити рішення. Наслідком такої співпраці стали закони «маски-шоу стоп», закон про валюту, кредитування, банкрутство, законопроект про податок на виведений капітал. Наступним є питання захисту інвестицій та протидії рейдерству – саме на це спрямований наш законопроект. За останні 4 роки Україна піднялася в світовому рейтингу Doing Business на понад 40 сходинок, і наша мета – потрапити у топ-50, а потім топ-20 країн, де створені сприятливі умови для ведення бізнесу. Антирейдерський законопроект допоможе реалізувати цю амбітну мету», - зазначила Ірина Луценко.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова привітала підготовку законопроекту.

«Дякую Мін’юсту за те, що дослухалися до пропозицій бізнесу. Документ враховує болючі моменти як бізнесу, так і громадян. Сподіваюся, що найближчим часом він буде проголосований, адже він немає жодного політичного забарвлення і захищає права інвесторів», - заявила Катерина Глазкова.

За словами голови Офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни приведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам. Від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим. «Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо, – підкреслив Олексій Гончарук.  – Мін’юст – один з піонерів у цьому напрямку, орган влади, який задає тренди, переводячи адміністративні процедури в режим он-лайн». За його словами, прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу DoingBusiness за напрямком «Реєстрація власності».

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак підкреслив, що Рада з цікавістю взяла участь у розробці цього законопроекту. «Ми вже давно співпрацюємо з Міністерством юстиції в частині імплементації системних рекомендацій з нашого звіту щодо боротьби з рейдерством. І цей законопроект став ще одним кроком у даному напрямку», – зауважив Ярослав Грегірчак.

Презентували проект закону #РейдерствоСтоп

Разом з народними депутатами та провідними бізнес - асоціаціямиAmerican Chamber of Commerce in Ukraine,EuropeanBusinessAssociation,СпілкаУкраїнськихПідприємців - СУПОфісефективногорегулюваннятаBusiness Ombudsman Council - Ukraine ми розробили та сьогодні презентували проект закону #РейдерствоСтоп, який є черговим кроком на шляху боротьби з рейдерством.

Цей закон є результатом аналізу практики нашої роботи за останні кілька років. На жаль, рейдери проявляють багато креативу і спрямовують свої потужні ресурси на пошук нових можливостей для захоплення бізнесу чи нерухомості.

Тому держава змушена так само постійно шукати нові інструменти, щоб покарання за захоплення майна було суворим і невідворотним.

Саме цей принцип закладений в розробленому законопроекті.
Серед ключових новацій:

- Позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.
- Запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів.
- Ліквідація кадрового дефіциту в держнотконторах у віддалених регіонах.
- Захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.
- Зниження вартості нотаріальних дій, встановлення пільг для соціально -незахищених громадян.
- Страхування від підробки підпису на договорі, укладеному в простій письмовій формі.
- Право оренди в реєстрі збігатиметься з терміном дії договору.
- Припинення старих, недійсних обтяжень.

Сподіваємося, як і наші попередні антирейдерські ініціативи, законопроект знайде підтримку в стінах Парламенту. Адже його прийняття – це гарантія безпеки для громадян й комфорту ведення бізнесу для підприємців.

OlenaSukmanova, Ірина Луценко, OleksiyHoncharuk, TanyaProkopchuk, AnnaDerevyanko, KaterynaGlazkova, IaroslavGregirchak.

Отзывы и комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов