Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформаціющодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Повернення коштів, викрадених з платіжних карток

Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що у них можуть викрасти картки і зняти з них гроші, бо в газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

Олексій Наумов

Що робити, якщо викрали картку?

Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

Як правило, це можна зробити зателефонувавши на телефон гарячоїлінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

Зверніть увагу!

До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитківвід здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

Що має зробити банк?

Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

-ідентифікувати користувача,

-зафіксувати обставини ситуації,

-зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

При цьому банкзобов'язаний негайно зупинитиздійснення операцій з використанням банківської карки.

Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою у строк, установлений договором.

Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом длярозгляду звернень скарг громадян.

При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

Який строк повернення коштів на рахунок?

Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банкмає право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів, банк

У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалогоклієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказуза кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1%від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: osvita@dn.minjust.gov.ua

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області інформує про підсумки роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 9 місяців 2017 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні державну реєстрацію нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій Донеччини та їх структурних підрозділів здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 132 органи державної влади.

За 9 місяців 2017 року в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення кількісних показників з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (196), у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (154) збільшилася на 42 акта. За цей період Головним управлінням із 196 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 175, у тому числі 117 розпоряджень Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій;

прийнято 9 рішень про відмову в державній реєстрації;

прийнято 11 рішень про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

прийнято 1 рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття 20 незаконних правових норм.

З метою підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням здійснено ряд організаційно-методичних заходів, а саме:

проведено 16 семінарів (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

проведено стажування 82 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення 6 інформаційно-методичних матеріалів (листів – орієнтувань, буклетів, пам’яток);

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналізи стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 39виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, в Інформаційно-правовому віснику юстиції, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 9 місяців 2017 року Головним управлінням здійснено 1170 щомісячних безвиїзних та 1158 щомісячних виїзних перевірок з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі Головного управління залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 9 місяців 2017 року Головним управлінням переглянуто 374 акта, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів, за результатами чого до 35 нормативно-правових актів внесено зміни, 28 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління протягом 9 місяців 2017 року також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 175 зареєстрованих нормативно-правових актів та 9 переліків нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота Головного управління протягом 9 місяців 2017 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 05.12.2017) (юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б.1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51).

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна.

Тел. 050-347-63-13.

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

ОРЕНДА ЗЕМЛІ

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. При цьому особливий інтерес у підприємців викликає можливість використання та володіння землями сільськогосподарського призначення. Наразі в Україні діє мораторій на продаж таких земель, тому найбільш поширеною формою землекористування в Україні є оренда.

Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду. Частіше власники земельних наділів підписують шаблонні договори,  узгоджуючи з орендарями, як правило, лише вартість оренди та форму її оплати, ігноруючи інші умови договору, що передбачали б дієві інструменти змусити орендаря належно виконувати свої обов’язки.

Варто зазначити, що спеціальним законодавчим актом у  сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка є Закон України «Про оренду землі».

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладання договору її оренди.

При цьому, щоб передати землю в оренду орендодавець повинен мати документ, який підтверджує, що він є її власником.

Окрім зазначеного, важливо правильно укласти договір оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

Слід зазначити, що договір оренди землі повинен відповідати чинному законодавству України, містити в собі відповідні істотні умови та положення, які забезпечать права, інтереси сторін, та виконання ними зобов’язань.

Такими істотними умовами договору оренди є:

- інформація про земельну ділянку, що передається в оренду (тобто кадастровий номер цієї земельної ділянки, місце її розташування та розмір);

- строк дії договору оренди; слід зазначити, що він не може перевищувати 50 років. Разом з тим при передачі в оренду, зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим як 7 років, а якщо для таких цілей передаються земельні ділянки меліорованих земель – не меншим як 10 років.

- ще однією істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду а також відповідальності за її несплату. Українські закони дозволяють сторонам, що укладають договір оренди землі, самим визначати розмір орендної плати, частоту її виплат і порядок підвищення. При цьому базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі.

Важливо пам’ятати, якщо договір не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, він вважається неукладеним.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Водночас договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця.

Досить зручним для оформлення взаємин сторін є використання типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. Тим не менш, він має характер певного шаблону і особливості відносин орендаря та орендодавця сторонам слід визначати в договорі самостійно.

Умови договору оренди землі можна змінити. Проте, зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін,  а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Звертаємо увагу, що сторони дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ. Але підписання договору не означає, що орендар може вже користуватися земельною ділянкою, відповідне право в нього виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі прав. Саме тоді, а не з часу підписання сторонами акту прийому-передачі, земельна ділянка передається орендарю.

Оподаткування доходу фізичної особи при отриманні спадщини або дарунка

При отриманні спадщини або прийнятті дарунку у громадянина постає питання: а скільки він винен державі?

Законодавством передбачена сплата податку при отриманні спадщини або дарунку до державного бюджету. Давайте розглянемо за якими правилами здійснюється таке оподаткування.

Якщо спадщину або дарунок отримали батьки, діти, у тому числі усиновлені, чоловік або дружина спадкодавця або дарувальника (тобто члени сім’ї першого ступеня споріднення), то отриманий ними дохід не оподатковується.

Законодавство України звільнило від обов’язку сплачувати податок на доходи, отриманні з 01.01.2017 у вигляді спадщини або дарунку, також членів сім’ї спадкодавця або дарувальника другого ступеня споріднення, а саме їх рідних братів та сестер, бабу та діда, як з боку матері, так і з боку батька, онуків.

Всім іншим категоріям громадян необхідно сплачувати вказаний податок.

Для громадян України податок на доходи фізичних осіб встановлений в розмірі 5 % від вартості будь-якої спадщини або дарунку. А якщо майно успадковується або приймається у дар громадянином України від іноземного громадянина чи успадковується або приймається в дар іноземцем від громадянина України, то діє підвищена ставка податку. Сплатити доведеться 18% від вартості спадщини або дарунку.

Чимало питань виникає щодо необхідності оцінки об’єктів спадщини або дарунків. Оціночна вартість об’єктів з метою оподаткування не визначається, якщо дохід від отримання спадщини або дарунку не оподатковується.

В інших випадках спадкоємцю або обдарованому необхідно визначити оціночну вартість об’єктів спадщини або дарунків і таке визначення вартості здійснюється ним не самостійно, а відповідними фахівцями – оцінювачами, які мають відповідне свідоцтво.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльність у сфері державної реєстрації

На початку 2016 року, вперше в системі державної реєстрації запроваджено можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації в адміністративному порядку. Особа, яка вважає, що її права порушено, може оскаржити відповідні дії чи рішення до Міністерства юстиції або його територіального органу.

До Міністерства юстиції України скарги подаються у разі оскарження:

- рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

- рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

- на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення про відмову в її проведенні);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області наказом від 19 січня 2016 року № 8/2 створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Скарга подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган, а до Міністерства юстиції України скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається виключно у письмовій формі та повинна містити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

- до скарги додаються, засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав.

Якщо скарга подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації можна звернутися до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32, 4 поверх, кабінет № 401, або за телефоном (06264) 4 24 81.

Державні виконавці захищають майнові права дітей

Війна на сході нашої держави значно ускладнила примушення деяких недбайливих батьків до виконання обов’язків по утриманню дітей. Перед державними виконавцями Донецької області постійно постають  питання: як допомогти дитині, якщо батько залишився на неконтрольованій українською владою території та не сплачує аліменти на її утримання, визначені рішенням суду. В таких умовах історія стягнення заборгованості по аліментах з батька, який залишається в окупованій Горлівці, підтверджує життєве правило: наполеглива праця призводить до результату.

14 листопада минулого року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Горлівка (працює в місті Дружківка)  відновлене виконавче провадження про стягнення аліментів з батька Єлізавети, яка разом зі своєю мамою проживає тепер в місті Києві. Розрахунок заборгованості свідчив, що  дитині несплачені  більше 20 тисяч гривень.  В цей же день на все майно батька, який  забув про рішення суду, накладений арешт. Виявилось недаремно, боржник є власником автомобіля  PEUGEO 307 CC. Але перед державним виконавцем постало непросте завдання: як повідомити боржнику про відновлення примусового стягнення аліментів та змусити виконати рішення суду, адже  він перебуває на неконтрольованій території. Мати дитини допомогла знайти телефонний номер колишнього чоловіка. Телефонну розмову державний виконавець провела змістовно та впевнено, роз’яснила всі негативні наслідки, які настануть у випадку несплати заборгованості. В грудні зусилля державного виконавця спрацювали: батько дитини спочатку заплатив 6 тисяч, а потім 19 тисяч 800 гривень боргу. Впевнені, що це був приємний подарунок дівчині  перед новорічними святами!

А в останні дні минулого року мати Єлізавети через Урядову гарячу лінію висловила подяку державному виконавцю Кравцовій Т.М. за наполегливість та небайдуже ставлення до своєї роботи. Тетяна Миколаївна  - досвідчений державний службовець, вже 16 років працює державним виконавцем, переїхала разом із своїм відділом на контрольовану українською владою територію області. Маємо надію, що її  приклад сумлінного виконання  службових обов’язків, професійної майстерності вмотивує державних виконавців на використання всіх своїх ділових якостей задля захисту інтересів стягувачів у виконавчих провадженнях.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 15.01.2018)

(юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б. 1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51)

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна

Тел.050-347-63-13

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

22. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (2015-2017 роки).

Зміна та скасування заповіту

Несталість життя, зміна життєвих обставин, певні факти, особливості переживання деяких подій, можливі зміни взаємовідносин заповідача із спадкоємцями за заповітом, тощо можуть викликати необхідність зміни або скасування вже існуючого заповіту.

Принцип свободи заповіту в якості свого невід’ємного елементу включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. Причому таке рішення заповідач має право приймати неодноразово, керуючись виключно своїми міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування.

Скасування заповіту можливе двома способами: складанням нового заповіту, який скасовує попередній, або шляхом подачі нотаріусу заяви про скасування раніше складеного заповіту.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Зміна заповіту може полягати не лише в тому, що в новому заповіті заповідач змінює коло спадкоємців чи по-іншому розподіляє між ними спадкове майно. Заповіт, який складається пізніше, може і не скасовувати чи змінювати раніше складений заповіт, а лише доповнювати його шляхом визначення долі майна, яке не заповідалося.

Так, якщо раніше складений заповіт стосувався одного майна, а більш пізній – іншого, то після смерті заповідача обидва заповіти будуть чинними.

Як і посвідчення самого заповіту, його зміна або скасування може бути здійснена лише особисто заповідачем. Вчинення цих дій через представника не допускається.

Якщо заповідач «в серцях» знищує заповіт, як документ, це ще не означає, що заповіт втрачає свою юридичну силу. Другий примірник заповіту зберігається у справах нотаріальної контори або відповідному органі місцевого самоврядування, посадова особа якого посвідчила заповіт, і спадкоємець за заповітом завжди має можливість отримати його дублікат після смерті заповідача.

Заповідач, який вирішив змінити чи скасувати заповіт, повинен особисто звернутися до нотаріуса або до посадової особи, яка посвідчила заповіт.Справжність підпису заповідача на заяві про скасування заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Усі заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в електронному Спадковому реєстрі.

За внесення до Спадкового реєстру одного запису про зміну заповіту, скасування заповіту з видачею відповідного витягу справляється плата у розмірі 68 гривень.

Плата не справляється з інвалідів І та ІІ груп, інвалідів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них осіб за всі звернення до Спадкового реєстру.

Відділ з питань нотаріату

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Донецька обласна юстиція інформує:

посилена відповідальність за несплату аліментів

З 6 лютого 2018 року державні виконавці застосовують розширені повноваження впливу на батьків, які  забули про  обов’язок утримувати своїх дітей. Змінами до законодавства посилена відповідальність за несплату аліментів.

У випадках, якщо заборгованість перевищує платежі за 6 місяців, для боржників  наступають  негативні наслідки. Державні виконавці  самостійно приймають постанови  про тимчасове обмеження боржників  у праві виїзду за кордон. Органи Державної прикордонної служби зобов’язані не допустити перетинання державного кордону особами, відносно яких вони отримали таку  постанову. Нове обмеження для боржників зі сплати аліментів – тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Постановами державного виконавця встановлюються  і тимчасові обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві полювання. Державні виконавці Донецької області вже застосували перелічені обмеження до 4805 батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

Ще одне доповнення до сімейного законодавства. Той з батьків, з ким дитина проживає за рішенням суду, може не отримувати згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України  від другого батька, який має заборгованість по сплаті аліментів більше 6 місяців.

Несплата аліментів тепер є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою новий вид адміністративного стягнення – виконання суспільно корисних робіт. Суспільно корисні роботи призначаються судом після розгляду протоколу, складеного державним виконавцем. Таких протоколів вже направлено до судів Донецької області більше ста. Вид суспільно корисної праці, яку буде виконувати правопорушник, визначається органом місцевого самоврядування.

В Єдиному реєстрі боржників, який доступний кожному в інтернет-просторі, створений список неплатників аліментів, який налічує  більше ста тисяч недбайливих батьків.

Активне застосування нововведень законодавства вже дозволило стягнути більше двох мільйонів гривень на користь дітей.

Ефективність впливу державних виконавців на платників аліментів підвищується. Тому радимо всім батькам не забувати про свої обов’язки перед дітьми, бути законослухняними та відповідальними.

В.о. начальника Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області

Олена Павлова

ПРИМІРНИКИ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Друковані засоби масової інформації відіграють дуже важливу роль у нашому житті: вони інформують людей про різні події, що відбуваються чи можуть відбутися, розважають і допомагають зробити життя кращим. Завдяки випуску та поширенню друкованих засобів масової інформації кожен громадянин має можливість ознайомлення з великою кількістю корисної інформації та подіями, які відбуваються не тільки в Україні, а також в усьому світі.

Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.

Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.

Підтвердженням випуску видань відповідно до статті 33 Закону є контрольні примірники, які надсилаються безоплатно реєструючому органу одразу після надрукування.

На сьогодні на території Донецької області зареєстровано понад вісімсот друкованих засобів масової інформації, проте не всі засновники видань сумлінно виконують вимоги законодавства щодо надсилання їх контрольних та обов’язкових примірників.

Контрольним є перший «сигнальний» випуск друкованого видання, відомості про надходження якого вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації.

Державний реєстр - це електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення. Відомості Державного реєстру є загальнодоступними за посиланням http://dzmi.informjust.ua/.

Положеннями частини другої статті 16 Закону та пункту 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Українивід 21 лютого 2006 року № 12/5, встановлено, що засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру.

Так, протягом 2017 року за результатами моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області прийнято рішення про втрату чинності свідоцтв про державну реєстрацію 221 друкованого видання.

Крім того, статтею 33 Закону встановлено також обов’язок для надсилання не лише першого, а й всіх послідуючих (обов’язкових) примірників видань до реєструючого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002№ 608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів» серед одержувачів обов’язкових безоплатних примірників видань визначені й Головні територіальні управління юстиції.

На сьогодні до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надходять примірники близько шістдесяти видань, що становить менше 10% від загальної кількості зареєстрованих. Задля встановлення реальної кількості зареєстрованих друкованих засобів масової інформації, які дійсно виходять у світ, проводяться заходи попереджувального характеру.

Слід нагадати, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (статті 1866, 1867), а саме: штрафні санкції за виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації,ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів.

 Тож, у разі якщо засновники бажають зберегти випуск друкованих видань, необхідно своєчасно інформувати реєструючий орган про відповідні зміни, пов’язані з випуском видань, та надсилати їх примірники до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, контактні телефони: (06264) 1-74-46, (06264) 4-25-00.

Відділ державної реєстрації друкованих засобів

масової інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Як переселенцям реалізувати право на об’єднання громадян

Тимчасова окупація Криму та Севастополя, бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Ці загрозливі події, серед іншого, спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Значна кількість людей змінили місце проживання та праці. На сьогодні за даними Мінсоцполітики обліковано майже півтора мільйони переселенців.

Відповідно у національному законодавстві з’явилося поняття внутрішньо переміщеної особи, почала формуватися правова база щодо прав, обов’язків та пільг такої особи.

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Наразі законодавство у сфері реалізації права громадян на об'єднання не передбачає будь-яких обмежень на таке право за ознакою внутрішньо переміщених осіб.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Відмінність полягає в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації є лише фізичні особи, а громадська спілка утворюється юридичними особами приватного права, а членами (учасниками) після державної реєстрації можуть стати також і фізичні особи. Кількість засновників не може бути менше 2 осіб.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 7-8 зазначеного закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути вищевказані особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

З об’єктивних причин підконтрольна Україні частина Донецької області є лідером за кількістю прийнятих переселенців (понад 500 тисяч), на другому-третьомумісцях Луганська та Харківська області.

Незважаючи на суспільно-політичну ситуацію, в Донецькій області активно створюються та розвиваються інститути громадянського суспільства, зокрема, у 2016-2017 роках та протягом поточного періоду 2018 року зареєстровано створення понад 500 громадських об’єднань та понад 130 організацій політичних партій.

Значна кількість зареєстрованих протягом цього періоду громадських організацій зазначили у напрямах своєї діяльності сприяння захисту прав внутрішньо переміщених осіб, наприклад, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕРЛАЙТ. МИ РАЗОМ» (місто Костянтинівка), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР» (місто Слов’янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПАТРІОТИ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ» (місто Покровськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СИНЕРГІЯ МІСТА» (місто Краматорськ).

Крім цього, з початку збройного конфлікту на Сході України у Донецькій області зареєстровано декілька громадських організацій, які, як вбачається з їх назв, займаються переважно питаннями захисту переселенців, це: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАВ ТА СВОБОД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» (місто Слов'янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОЮЗ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ «ПРОМІНЬ НАДІЇ» (смт. Ярова Лиманського району), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ» (місто Маріуполь).

Процедура реєстрації громадської організації є досить простою та проводиться в декілька етапів.

По-перше, треба провести установчі збори засновників, на яких прийняті всі важливі рішення та затвердити статут організації.

По-друге, підготувати пакет документів, який включає в себе заяву про державну реєстрацію встановленої форми, протокол установчих зборів засновників, реєстр присутніх, статут, відомості про керівні органи та відомості про уповноважену особу для здійснення реєстраційних дій.

По-третє, подати підписані документи для державної реєстрації.

Єдиним суб’єктом державної реєстрації громадських організацій у Донецькій області є Головне територіальне управління юстиції (місто Краматорськ).

При цьому подати документи для державної реєстрації можливо в кожному місті обласного значення та районі області. Прийом та видачу документів у сфері державної реєстрації громадських об’єднань забезпечують державні реєстратори управління юстиції, адміністратори 25 центрів надання адміністративних послуг, працівники 2 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є можливість надіслати документи поштовим відправленням.

Допомогу щодо оформлення документів надають місцеві центри та 17 бюро правової допомоги.

Крім цього, в процесі підготовки документів в пригоді стане Он-лайн будинок юстиції - електронний сервіс Мін’юсту (https://online.minjust.gov.ua), завдяки якому є можливість завантажити зразки необхідних документів, а після їх оформлення передати на попередню перевірку державними реєстраторами.

Ознайомитись з переліком зареєстрованих громадських об’єднань в розрізі кожного регіону та навіть адміністративно-територіальної одиниці, а також за іншими критеріями можна шляхом безкоштовного доступу до Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/).

Також на сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (http://justice-dn.gov.ua/) щотижня розміщується інформація про прийняті рішення з питань державної реєстрації.

Підсумовуючи, слід зазначити, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, внутрішньо переміщені особи з метою захисту своїх прав та задоволення власних інтересів можуть бути як засновниками громадської організації, так і приєднатись до вже існуючих організацій.

Ольга Кузьменко,

заступник начальника відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації