До уваги платників податків!

Бахмутське управління звертає увагу громадян, що 30 вересня 2020 року настає граничний термін сплати податкових зобов’язань, визначених фізичними особами в деклараціях про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Крім того, нагадуємо, що, 31 грудня 2020 року спливає термін подання річної податкової декларації на отриманняподаткової знижки за минулорічні витрати .

Згідно змін внесених до пп. 166.2.2. п.166.2 ст.166 Податкового Кодексу України Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» копії документів, які є документальним підтвердженням витрат, що будуть включені до складу податкової знижки (крім електронних розрахункових документів) надаються до контролючого органу разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Відповідальність платників податків за порушення порядку взяття на обліку контролюючих органах

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», було внесено зміни до ст.117 Податкового Кодексу України, згідно яких неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановленихКодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність - 2040 гривень.

Зміни до порядку надання повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП!

Відповідно до абзацу третього пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок надання такого повідомлення визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок), згідно з яким платники повідомляють контролюючі органи за основним місцем обліку про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням шляхом надання повідомлень за формою N 20-ОПП.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» внесені зміни до Порядку, якими, зокрема уточнюється порядок надання вказаних повідомлень.

Так, відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про ті об'єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Як наслідок, юридична особа інформує про всі об'єкти оподаткування за виключенням тих, про які повідомили відокремлені підрозділи такої юридичної особи.

У повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація як про власні, так і орендовані або передані в оренду об'єкти оподаткування.

Повідомлення за формою N 20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку у паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі.

Наприклад, у разі відкриття у платника податків об'єкта оподаткування - магазину, таким підтверджуючим документом може бути договір оренди.

Крім того, при наданні повідомлення за формою N 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад- магазин).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою N 20-01111 як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування".

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Більше 20 Центрів обслуговування платників Донецької області надають сервісні послуги, у тому числі онлайн

З початку року платникам Донеччини надано понад 105 тис. адміністративних послуг. У тому числі у липні 2020 року фахівцями Центрів обслуговування платників Донецької області надано 16,4 тис. адміністративних послуг, що на 2,1% більше, ніж у червні поточного року.

Крім отримання картки платника податків про реєстраційний номер облікової картки платника податків (6863) та видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів і утриманих податків (2862), не втрачають свою популярність і такі адміністративні послуги, як надання витягу з реєстру платників єдиного податку (1248), реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку (908), реєстрація книг обліку розрахункових операцій (801), реєстрація платника єдиного податку (738), видача довідки про відсутність заборгованості з платежів (667) та інші.

ГУ ДПС у Донецькій області звертає увагу, що наразі з 21 Центру обслуговування платників Донецької області у контактному режимі функціонують 20 ЦОП, в яких сервісне обслуговування здійснюється з урахуванням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо правил безпеки працівників та відвідувачів офісів на період карантину. У зв’язку з тим, що у м. Слов’янськ лабораторно підтверджено значну кількість випадків захворювання на коронавірусну інфекцію, вхід до ЦОП Слов’янської ДПІ Слов’янсько-Лиманського управління ГУ ДПС у Донецькій області з 05 червня 2020 року тимчасово обмежено.

Наполегливо рекомендуємо платникам і надалі утримуватися від відвідування Центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо, якщо проблему можливо вирішити дистанційно (онлайн або поштою). Крім того, багато адмінпослуг можна отримати за допомогою електронних сервісів ДПС, в т.ч. Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua), який працює в режимі 24/7.

Більше 610 млн гривень вже надійшло до місцевих бюджетів від власників та орендарів земель Донеччини

За сім місяців 2020 року місцеві бюджети Донецької області отримали 610,8 млн. гривень плати за землю. Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували 530,8 млн. гривеньземельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В свою чергу, фізичні особи перерахували 80 млн. гривень.

Цього року у формуванні місцевих бюджетів за показником найбільших надходжень плата за землю посідає друге місце, поступившись лише податку на доходи фізичних осіб. За результатами січня-липня поточного року загальна питома вага плати за землю у надходженнях місцевих бюджетів складає 8,4 відсотків.

За територіальною приналежністю найбільші надходження податку за землю сплачено за землі м. Маріуполя- 149 млн. гривень, землекористувачі Слов’янського району- 66,5 млн. гривень, м. Покровськ- 63,8 млн. гривень.

Податкова служба Донеччини нагадує, що нарахування сум податку за землю фізичним особам було проведено контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки до 1 липня 2020 року. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Від користувачів корисних копалин Донеччини спрямовано до зведеного бюджету країни більше 190 мільйонів гривень

Протягом семи місяців 2020 року платники рентних платежів – надрокористувачі Донецької області спрямували до зведеного бюджету країни 190,5 млн. гривень, в тому числі до державного бюджету перераховано суму у розмірі 129,7 млн. гривень, а до місцевих бюджетів надійшло 60,8 млн. гривень.

Загалом, Донеччина багата різними корисними копалинами. В її родовищах виявлено більше половини елементів періодичної системи Менделєєва. Тут розташовані значні запаси кам’яного вугілля, газу, залізних руд, доломіту, вапняків, кам’яної солі, вогнетривких глин та багато інших природних багатств, що обумовило значну кількість підприємств обробної, хімічної та металургійної промисловості.

Найбільший вклад у наповнення казни Донецького регіону внесли підприємства - надрокористувачі Покровського та Добропільського районів, забезпечивши надходження рентної плати у сумі 105,1 млн. гривень, що складає більше половини усіх надходжень.

Звертаємо увагу платників рентної плати за користування надрами, що унікальний природно-ресурсний потенціал Донеччини при його ефективному використанні є однією з найважливіших передумов стійкого розвитку регіону та якості життя усіх мешканців області.

Туристи залишили на Донеччині більше мільйону гривень туристичного збору

Цьогорічний курортний сезон на Донеччині приніс до місцевих бюджетів регіону 1,1 млн. гривень туристичного збору, у тому числі від юридичних осіб надійшло 0,5 млн. гривень, а від фізичних трохи більше – 0,6 млн. гривень.

Найбільш привабливою для гостей регіону у 2020 році стала «зелена» зона м. Слов`янськ, Слов’янського та Лиманського районів, яка зібрала 380 тис. гривень туристичного збору. На другому місті знаходиться м. Краматорськ, гості якого поповнили місцеву казну на 301,1 тис. гривень. Третьою за популярністю є курортна зона Приазовського узбережжя міста Маріуполя та Мангушського району, туристи якої сплатили 171,2 тис. гривень «турподатку».

Нагадаємо, що у минулому році відбулися значні зміни у порядкуоподаткування туристичним збором. Зараз ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі:

-до 0,5 відсотка (до 23,61 гривень)– для внутрішнього туризму;

-до 5 відсотків (до 236,15 гривень) – для в’їзного туризму

від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Таким чином, гості краю сплачують туристичний збір під час поселення у пансіонатах, готелях, базах відпочинку, приватних апартаментах та сприяють подальшому розвитку перспективної туристичної галузі на Донеччині.

Від власників нерухомості Донеччини місцеві бюджети отримали майже 69 млн. гривень

За сім місяців 2020 року місцеві бюджети Донецької області отримали 68,8 млн. гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 2,5 млн. гривень перевищує надходження минулого року.

Більше третини від усіх надходжень податку на нерухоме майно по Донецькій області забезпечили платники м. Маріуполя – їх цьогорічний внесок вже склав 23,6 млн. гривень.

За сім місяців 2020 року юридичні особи вже сплатили 48,1 млн. гривень, в тому числі 16,1 млн. гривень надійшло від платників-юридичних осіб м. Маріуполя.

Що стосується фізичних осіб – власників нерухомості, то за січень-липень поточного року вони перерахували податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів майже 20,7 млн. гривень, з них більше третини – це сплата податку за нерухомість, яка перебуває у власності мешканців м. Маріуполя.

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягає сплаті протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, яке надсилається податковими органами області за місцем податкової адреси до 1 липня звітного року. Додамо, що якщо у вас змінилися дані щодо площі або наявності об’єктів такої нерухомості, ви завжди можете провести звірку з контролюючими органами, і на підставі ваших нових даних, підтверджених оригіналами відповідних документів, проводиться перерахунок, після чого надсилається нове податкове повідомлення-рішення.

687 мільйонів гривень спрямовано на захист довкілля підприємствами Донеччини

Висока концентрація промислового виробництва, транспортної інфраструктури Донецької області висуває на перший план животрепетне питання оздоровлення навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів регіону.

Так, за січень-серпень 2020 року підприємства Донецької області сплатили 687 млн грн екологічного податку, який суттєво поповнив бюджети місцевих громад. Згідно з розподілом коштів із загальної суми до місцевих бюджетів надійшло 446,9 млн грн, до державного бюджету – 240,1 млн гривень.

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що важливість екоподатку для Донеччини важко переоцінити,адже справляння цього податку зумовлено необхідністю часткової компенсації відтворення природних ресурсів, мінімізацією негативного впливу на них господарської діяльності. Захист довколишнього середовища – наша загальна турбота. Саме тому закликаємо платників вчасно та в повному обсязі забезпечувати сплату екологічного податку.

#екологічний_податок, #надходження, #ДПС_Донеччина

На Донеччині виявлено більше 70 фінансових злочинів з ознаками кримінальних правопорушень

Головним управлінням ДПС у Донецькій області з метою недопущення використання коштів з бюджету поза правовим полем продовжуються вживатись заходи щодо виявлення, аналізу та організації проведення перевірок осіб, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та руйнування схем, в яких використовуються сумнівні фінансові операції.

Так, управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхомподаткової служби Донеччини, інформує, що протягом восьми місяців поточного року за результатами дослідження діяльності суб’єктів господарювання Донеччини виявлено 71 фінансовий злочин з ознаками кримінальних правопорушень. При цьому 12 злочинів - це порушення у сфері контролю за державними закупівлями.

З них сума виявлених легалізованих доходів склала 202,1 млн грн, а загальна сума встановлених збитків – більше 16 млрд гривень.

На теперішній час за результатами розгляду зазначених матеріалів 50 з них було приєднано до кримінальних проваджень та обліковано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 кримінальних правопорушень.

Головне управління ДПС у Донецькій області закликає суб’єктів господарювання працювати виключно у правовому полі, адже тільки з відповідальним бізнесом можна побудувати нову, фінансово спроможну країну.

#ФінансовіЗлочини, #перевірки, #ДПС_Донеччина

У Бахмутському ЦОП Головного управління ДПС у Донецькій області надаються консультації засобами Skype

З метою профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом, для зручності громадян запроваджено новий сервіс - отримання усних консультацій за допомогою скайп-зв’язку у Центрі обслуговування платників Бахмутської ДПІ. Звернутися за консультацією до фахівців платники податків можуть засобами Skype, ім’я користувача - cop0502.

Минулого тижня за консультацією засобами Skype зверталися суб’єкти господарювання стосовно питань отримання податкової знижки, оподаткування іноземних доходів, асаме:

Запитання:

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати ФО – платник ПДФО до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Відповідь:

Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п.166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУдокументів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Запитання:

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Відповідь:

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2021).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування сплачених податків, повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами

Зміни у порядку нарахування амортизації

Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786) скоротив перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації. Тому, починаючи з 8 серпня 2020 року амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30 вересня 2003 року № 561 нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.

Таким чином, якщо нарахування амортизації по об'єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу, таке нарахування може бути відновлене починаючи із вересня 2020 року.

Нововведення в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786) змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов'язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

1. Фізичні особи - підприємці на загальній системі зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Кодекс дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат,яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481.

2. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Кодекс дозволяє їм вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481.

3. Фізичним особам - підприємцям - платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

4. Фізичним особам - підприємцям - платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

Законом № 786 уточнено штрафи за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних

Відповідно до нового пункту 73, доданогоЗаконом України від16.01.2020№ 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №786) у підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, складених за:

-операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

-операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою;

-операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу;

-відповідно до статті 199 Кодексу;

-відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 Кодексу.

Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов'язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.

Законом № 786 внесено зміни:

1) зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня 2019 року, як передбачалося спочатку).

2)розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів. Тобто штрафи становлять:

-у разі відсутності реєстрації – 2,5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень;

-у разі несвоєчасної реєстрації – 1% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень;

Податкова Донеччини нагадує – вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спец використання води

Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п.255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року №213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Водний кодекс) водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п.п. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

Таким чином, з 01.01.2018 вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подають декларації разом з Додатком (ами) 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.

За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком (ами) 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.

Майже 86 мільйонів гривень сплатили підприємства Донеччини за спеціальне використання води

За вісім місяців 2020 року платники рентної плати за спеціальне використання води Донецької області перерахували до бюджетів всіх рівнів 85,9 млн гривень. Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами:

- 45%, або 38,6 млн грн – до загального фонду державного бюджету;

- 45%, або 38,7 млн грн – до загального фонду місцевих бюджетів;

- 10%, або 8,6 млн грн – до спеціального фонду державного бюджету.

Саме за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, фінансуються потреби бюджетної сфери місцевих громад та соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ Донецької області.

Нагадаємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є тільки первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – це ті суб’єкти, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

В Бахмутській ДПІпройшов семінар

В Бахмутській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області 18 вересня 2020 року був проведений семінар для платників податків на тему: «Новації законодавства у сфері застосування реєстраторів РРО».

Старший державний інспектор Бахмутської ДПІ Галина Крючкова у своїй доповіді нагадала, що набрали чинності закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг» (далі - Закон №128) та від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівліі послуг» (далі - Закон №129), які дають можливість під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, прийманні готівки для подальшого її переказу, використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО).

Суб’єкти господарювання можуть за власним вибором використовувати ПРРО та/ або РРО. РеєстраціяПРРО здійснюється на підставі електронної реєстраційної заяви, яку можна сформувати та подати засобами електронного кабінету, або сформувати засобами будь якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання.

Акцентувала увагу щодо етапів набрання чинності окремими нормами законів України №128 та №129:

1) з 01.08.2020 - можливість використання програмних РРО як альтернативи класичним РРО;

2) з 01.01.2021 - розширено перелік видів діяльності для яких застосування РРО/ПРРО обов’язкове (механізм КЕШБЕК);

3)з01.04.2021- використання РРО/ПРРО ФОП - спрощенцями 2,3,4 групи (крім спрощенців 1 групи).

Зазначила, що на виконання вимог Закону України № 128 прийнято наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Змінами приведено у відповідність до чинного законодавства порядки щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, а також затверджені:

- Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн.

Зупинилась на обов’язках суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, щодо порядку проведення розрахунків.

Звернула увагу присутніх, щодо обов’язкових вимог до РРО, їх технічного обслуговування та ремонту. На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Також зазначила, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Окремо зупинилась на відповідальності за порушення вимог у сфері РРО.

Наголосила, що для створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» розміщено актуальні запитання-відповіді, пов’язані із запровадженням програмних РРО.

Купив 1 мішок зерна – продав 100 мішків: на Донеччині припинено схему ухилення від сплати податків на 864,5 тис. гривень

Донецькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством "ризикового" податкового кредиту.Так, до поля зору податкової служби потрапила діяльність одного з підприємств, назвемо його, наприклад, ТОВ «А», яке, незважаючи на наявність «бурхливої» господарчої діяльності на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, саму податкову звітність з ПДВ до контролюючих органів не подавало.Окрім цього, увагу податківців привернув й той факт, що керівник зазначеного підприємства рахувався очільником ще 40 підприємств (при цьому відносно деяких з них органами податкової служби вже були прийняті рішення про їх ризиковість), а головний бухгалтер рахувався головним бухгалтером 6 підприємств.Під час більш пильного вивчення діяльності підприємства було встановлено, що вона має так званий транзитний характер, але підприємство відображало придбання та подальшу реалізацію добрив, гербіцидів, насіння соняшника, ріпака, кукурудзи тощо, у значно більшій кількості, ніж було придбано. Також було виявлено, що підприємство реалізовувало зазначену сільськогосподарську продукцію не відразу, а через деякий суттєвий проміжок часу, що передбачає зберігання таких товарів. Однак підприємство не звітувало про наявність власного майна, у тому числі складів, а також не здійснювало придбання послуг зі складського зберігання товарів.З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до ДПС України та колег з регіонів. В результаті відпрацювання схему ухилення від оподаткування обсягом 864,5 тис. гривень припинено.

Податкова Донеччини входить у п’ятірку ГУ ДПС за кількістю платників на обліку

За інформацією ДПС України ГУ ДПС у Донецькій області займає 5-те місце серед головних управлінь за рівнем кількості платників на обліку.

Як повідомили в управлінні електронних сервісів ГУ ДПС у Донецькійобласті, станом на 1 вересня 2020 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 201 тис. платників податків. Це майже на 1,3 тис. платників більше, ніж на початок року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання 80,9 тис. – юридичні особи, 118,2 тис. – фізичні особи-підприємці, та майже 2 тис. осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на початок вересня поточного року обліковано понад 4 млн 114 тис. фізичних осіб. В Окремому реєстрі (а це особи, які через свої релігійні чи інші переконання відмовилися від присвоєння їм номера облікової картки платника податків та обліковуються у згаданому реєстрі за ПІБ та серією і номером паспорту) перебуває на обліку 9561 мешканець Донеччини.

Якщо говорити про платників податку на додану вартість, тоу відповідному реєстрі їх перебуває 6,6 тис. юридичних осіб та 0,6 тис.фізичних осіб-підприємців. У порівнянні з даними на початок року їх загальна кількість зросла на 92 суб’єкта господарювання.

Високого рівня довіри платників податків до податківців Донеччини досягнуто завдяки простоті та зручності звітування і отримання послуг,оптимізації робочого часу кожного платника та спрощенню процесів адміністрування.

На Донеччині єдиного податку сплачено майже 645 мільйонів гривень

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження яких системно забезпечують життєдіяльність територіальних громад.

Суб’єкти господарювання Донеччини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за січень-серпень 2020 року сплатили до місцевих бюджетів області 644,7 млн грн єдиного податку, що на 5% перевищує минулорічні показники. За рахунок такого приросту місцеві громади отримали на 30,9 млн грн більше, ніж у січні-серпні 2019 року. Фізичними особами-підприємцями сплачено до місцевих бюджетів 472,4 млн грн єдиного податку, натомість юридичними особами перераховано до місцевої казни 172,3 млн гривень.

Нагадуємо, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб скористатись таким правом, вищезазначеним платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності.

Перевірки бізнесу Донеччини забезпечили надходження до бюджету майже 43 мільйонів гривень

З початку 2020 року податківцями Донецької області проведено всього 156 документальних перевірок та 153 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій.

За результатами перевірок донарахування порушникам склали 474,1 млн гривень. Крім того, в ході перевірок зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 5,3 млн гривень.

За січень-серпень 2020 року підрозділами аудиту Донеччини забезпечено додаткових надходжень до державного бюджету 42,7 млн грн, у тому числі за результатами проведених документальних перевірок поточного року до бюджету надійшло 15,3 млн гривень.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок, в першу чергу, ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню реальності здійснення господарських операцій. Представників відповідального бізнесу податківці Донеччини не турбують.

Донеччина: порушникам у сфері готівкових операцій нараховано більше 3 мільйонів грн штрафних санкцій

Для мінімізації сплати податків несумлінні підприємці найчастіше використовують злочинну схему продажу необлікованого товару або не застосовують касові апарати, внаслідок чого бюджет недоотримує величезні кошти. Тому сфера готівкових операцій на сьогодні продовжує бути під особливим контролем Податкової Донеччини.

З початку року податківцями ГУ ДПС у Донецькій області проведено 154фактичні перевірки щодо застосування РРО, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на загальну суму 3,2 млн грн, до бюджету надійшло 1,8 млн гривень.

У ході перевірок основна частина порушень стосувалась неоприбуткування отриманої готівки, тому з метою упередження цього порушення підрозділами фактичних перевірок постійно проводяться хронометражі, під час яких виторги «чарівно» збільшуються в декілька разів.

За січень-серпень поточного року виявлено понад 60 випадків продажу необлікованого товару, в результаті чого до порушників застосовано більше мільйону грн штрафів.

Крім того, нагадуємо про запровадження ДПС України з 1 серпня цього року програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які призначені для реєстрації розрахункових операцій з використанням смартфонів та планшетів в якості новітніх касових апаратів. Зараз у світі прослідковується стійка тенденція відмови від паперових носіїв і Податкова Донеччини є частиною цього процесу, адже впровадження революційної електронної системи ПРРО – це, насамперед, швидкість та зручність для громадян, бізнесу і всього суспільства.

Майже 15 млрд гривень отримав зведений бюджет Донеччини

Сьогодні добровільна сплата податків бізнесом Донеччини є одним з основних джерел наповнення бюджету. Зростанню доходів сприяють як підвищення економічної активності регіону, так і результативна робота спеціалістів податкових органів Донецької області з протидії ухиленню від оподаткування.

За результатами роботи протягом січня-серпня 2020 року фахівцями податкової служби Донеччини забезпечено надходження до зведеного бюджету країни у сумі 14,6 млрд гривень.

Найбільші надходження до зведеного бюджету країни за територіальною приналежністю належать м. Маріуполю – майже 4,7 млрд грн, або 32% від усіх надходжень по області, м. Покровську та Покровському району – майже 1,9 млрд грн, або 13%, та м. Краматорську – 1,5 млрд грн, або 10 відсотків.

У розрізі податків найбільші надходження до зведеного бюджету Донецького регіону забезпечені з податку на доходи фізичних осіб - майже 8,2 млрд гривень. Це на 74,6 млн грн перевищує минулорічні показники.

Надходження ПДВ до бюджету склали майже 1,9 млрд грн, фактичне зростання до показників минулого року становить 217 млн грн, або 13,2 відсотків.

Податку на прибуток з початку року надійшло 1,3 млрд грн, у тому числі надходження до державного бюджету склали 1,2 млрд грн, до місцевого – 0,1 млрд гривень.

Зміни до Податкового кодексу щодо надання звітності в електронній формі

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

1)У статті 42 пункт 42.4 викладено в такій редакції:

"42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет";

2) статтю 42 доповнено пунктом 42.5 такого змісту:

"42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків".

Платникам податку на прибуток щодо змін до Податкового кодексу!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

У статті 46 пункт 46.2 викладено в такій редакції:

"46.2. Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України "Про управління об’єктами державної власності", подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність".

Платникам частини чистого прибутку (доходу) щодо змін до Податкового кодексу!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

У статті 49 пункт 49.19 після абзацу першого доповнено трьома новими абзацами такого змісту:

"Для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені пунктом 49.18.2 статті 49 цього Кодексу (крім платників, визначених підпунктом 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу).

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, подають один раз на рік до 1 липня року, що настає за звітним, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, складений за підсумками року, що передує звітному".

Платникам місцевих податків щодо змін до Податкового кодексу!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

статтю 50 доповнено пунктом 50.4 такого змісту:

"50.4. Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв’язку зі змінами об’єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються".

Платникам податків щодо строків сплати!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

У статті 57 пункт 57.1 доповнено абзацом тринадцятим такого змісту:

"Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем".

Платникам податків щодо проведення перевірок у зв’язку з втратою документів!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

1)У статті 44 пункт 44.5абзац третій викладено в такій редакції:

"У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів";

2)У статті 44 пункт 44.5доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл)

Відповідно до пп. 39.4.7 ст.39 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) — цесукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

- опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;

- опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);

- перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;

- стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;

- інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

- опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;

- перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);

- перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;

- опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;

- опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

- загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;

- зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;

- загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

д) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності - іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

е) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).

Відповідно до пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер - файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

#ТрансфертнеЦіноутворення, #НоваціїДПС, #ДПС_Донеччина

Кампанія декларування податку на прибуток принесла до бюджету Донеччини більше 90 млн гривень

За інформацією управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Донецькій області у серпні 2020 року закінчилась кампанія декларування податку на прибуток приватних підприємств – 668 юридичних осіб області задекларували результати своєї діяльності за І півріччя 2020 року.

При отриманих доходах за цей період у сумі більше 30,9 млрд грн 467 підприємств принесли у бюджет Донецької області 90,8 млн грн податку на прибуток.

При цьому 22,4 млн грн, або майже чверть від загальної суми нарахованого податку на прибуток, забезпечили підприємства добувної промисловості (піску, каоліну, гіпсу, глини, кам’яного вугілля, солі). Також 10,2 млн грн податку на прибуток, або 11%, нараховано підприємствами, які  здійснюють діяльність з будівництва та інших допоміжних робіт. Підприємства, які забезпечують електропостачання, нарахували 8,9 млн грн, або 10% податку на прибуток.

Також протягом І півріччя 2020 року підприємства Донецької області виплатили резидентам інших держав 68,2 млн грн, з яких було сплачено до бюджету 1,2 млн грн податку на прибуток з доходів нерезидентів. 

Найбільші суми доходів, які підприємствами було виплачено нерезидентам України, це:

- 32,8 млн грн – доходи від оренди;

- 17,3 млн грн – дивіденди своїм іноземним інвесторам;

- 5,3 млн грн – плата за отримані транспортно-експедиційні послуги.

#Податок_на_прибуток, #надходження, #ДПС_Донеччина

Більше половини усіх надходжень до зведеного бюджету Донеччини – це податок на доходи фізичних осіб

Головним управлінням ДПС у Донецькій області неодноразово зазначалось, що податок на доходи фізичних осіб – лідер у наповненні як державного бюджету країни, так і місцевих бюджетів регіону. На даний час цей податок забезпечує більше 56% загальних надходжень зведеного бюджету регіону.

Протягом восьми місяців 2020 року мешканці Донеччини спрямували до бюджетів всіх рівнів 8 млрд 194 млн гривень податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого цьогоріч податку перевищує аналогічні показники минулого року на 74,6 млн гривень.

Крім того, податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів області. З початку року на розвиток місцевих громад надійшло на 56 млн грн ПДФО більше, ніж торік, а саме – більше 6,1млрд гривень.

До державного бюджету надходження склали 2,1 млрд грн, що перевищує показники 2019 року на 19 млн гривень.

Позитивна динаміка з надходжень ПДФО пояснюється не тільки зростанням з 1 січня 2020 року мінімальної заробітної плати (до речі, з 1 вересня поточного року її ще збільшили – до 5000 гривень), але й ефективними спільними діями органів місцевої влади та фахівців податкової служби області у напрямку детінізації ринку праці.

#ПДФО, #надходження, #ДПС_Донеччина