Утеплення зсередини має погану репутацію, і здебільшого заслужено. Але бувають ситуації, коли іншого варіанту просто немає: фасад будинку в історичній забудові, квартира на третьому поверсі без доступу до стіни ззовні, одна холодна стіна в кутовій квартирі. Розберемо фізику процесу і умови, за яких такий варіант не призведе до цвілі.
Чому зсередини складніше
Коли утеплювач стоїть ззовні, стіна залишається в теплій зоні і точка роси припадає на товщу утеплювача, звідки волога вільно виходить назовні. Коли шар переносять усередину, стіна опиняється в холодній зоні, а точка роси зміщується на межу між утеплювачем і стіною. Саме там конденсується пара з приміщення.
Це не означає, що мінеральна вата для стін зсередини не працює. Це означає, що конструкція потребує суцільного пароізоляційного контуру і робочої вентиляції, інакше волога залишиться в пирозі.
Коли внутрішнє утеплення виправдане
- Фасад не можна чіпати: пам'ятка архітектури, вентильований фасад будинку, узгодження з ОСББ.
- Утеплюється одна холодна стіна в кутовій квартирі, а не весь контур.
- Приміщення з постійним опаленням і працюючою витяжкою.
- Технічні приміщення, де важливіше швидко вийти на температуру, ніж накопичувати тепло в стіні.
Коли від цього краще відмовитися
Якщо стіна вже має ознаки промерзання або вологи, якщо в квартирі немає робочої вентиляції, якщо опалення періодичне, якщо йдеться про газобетон без зовнішнього оздоблення. У цих випадках внутрішній шар просто перенесе проблему з видимої площини в закриту, де її помітять уже за запахом.
Правильний пиріг
Порядок від стіни всередину приміщення такий: підготовлена і прогрунтована стіна, каркас із профілю або бруса з кроком 600 мм, мати щільністю 35 до 50 кг/м3 завтовшки 50 мм, суцільна пароізоляція з проклейкою стиків, повітряний зазор 20 мм, обшивка гіпсокартоном.
Два правила, які порушують найчастіше. Перше: товщина більша за 50 мм зсуває точку роси глибше в стіну і збільшує ризик, тому нарощувати шар немає сенсу. Друге: пароізоляція має бути герметичною по всьому контуру, із заходом на стелю, підлогу і бічні стіни не менше 200 мм, бо волога заходить саме збоку.
Щільність і вид матеріалу
Для внутрішнього каркаса беруть легкі мати, вони краще заповнюють простір між стійками і не навантажують конструкцію. Базальтовий матеріал стійкіший до вологи, ніж скловолокно, і краще тримає форму, тому для стін із ризиком конденсату він надійніший. Жорсткі фасадні плити тут не потрібні: вони дорожчі і не дають переваги.
Що зробити до монтажу
- Перевірити тягу у витяжці: аркуш паперу має притискатися до решітки.
- Обробити стіну антисептиком, якщо раніше були сліди цвілі.
- Герметизувати примикання вікон і відкоси, бо це головні місця промерзання.
- Передбачити утеплення відкосів тонким шаром 20 до 30 мм, інакше по периметру прорізу залишиться містки холоду.
Альтернатива, яку варто порахувати
Перш ніж братися за внутрішній варіант, порахуйте вартість утеплення ззовні хоча б однієї стіни з автовишки. Часто різниця виявляється меншою, ніж здається, а результат стабільніший і не з'їдає площу кімнати. Внутрішнє утеплення забирає від 7 до 8 см по кожній стіні, у маленькій кімнаті це помітно.
Якщо рішення прийнято, матеріали беруть одним комплектом: мати, профіль, пароізоляція, стрічки, гіпсокартон і кріплення. У каталозі ОптіБуд ці позиції зібрані поруч, тому скласти специфікацію під площу стіни можна за один раз.
Title: Мінеральна вата для стін зсередини: коли це працює, а коли ні
Description: Чому внутрішнє утеплення ризиковане, у яких випадках воно виправдане, правильний пиріг стіни з пароізоляцією, яка щільність вати потрібна і типові помилки.