У масовій свідомості FPV-дрон міцно асоціюється з роллю одноразового ударного "камікадзе" — дешевої та високоточної зброї. Проте це вузьке трактування вже не відображає реалій сучасного поля бою, де універсальність та адаптивність платформи призвели до вибухового зростання її функціонала. Українські сили трансформували FPV-дрон із простого засобу ураження на багатоцільовий тактичний інструмент. У даній статті буде розглянуто три ключові нетрадиційні ролі, які FPV-системи освоїли за останній рік: дистанційне мінування, високоточна логістика та "хірургічне" знищення інфраструктури противника.
Інженер на полі бою: дистанційне мінування та створення "мінних шлагбаумів"
Ключове тактичне завдання в обороні — швидке створення перешкод на шляхах наступу противника без ризику для саперних груп та витрати дефіцитних артилерійських систем мінування. FPV-дрони, часто в парі з більшими БПЛА, стали основним засобом для оперативного та дистанційного мінування. Вони здатні з високою точністю доставляти та встановлювати протитанкові та протипіхотні міни. Основний тактичний прийом — створення "мінних шлагбаумів" за кілька годин до очікуваної атаки. Це дозволяє порушити бойові порядки бронетанкових колон, сповільнити їхнє просування та направити у заздалегідь підготовлені вогневі мішки. Таким чином, FPV-дрон перетворився на гнучкий інженерний інструмент, що дає командирам на місцях можливість активно формувати рельєф поля бою на свою користь.
Високоточна логістика в зонах високого ризику
Постачання передових, ізольованих позицій в окопах та бліндажах є одним із найнебезпечніших завдань через постійне спостереження та обстріли з боку противника. Більші FPV-платформи були переобладнані для виконання логістичних місій. Їхнє головне завдання — доставка невеликих, але критично важливих вантажів: боєприпасів, акумуляторів, медикаментів та продовольства. Розвиток таких можливостей напряму залежить від промислового потенціалу країни та здатності виробників, таких як https://bezpeka.pro/fpv-drony/, створювати спеціалізовані моделі зі збільшеною вантажопідйомністю. Ключова перевага FPV перед іншими методами — неперевершена точність. Дрон не просто скидає вантаж у районі цілі, а здатний залетіти безпосередньо в траншею або до входу в бліндаж, мінімізуючи час перебування бійців на відкритій місцевості. Ця можливість кардинально підвищує живучість та боєздатність підрозділів на "нулі", які інакше були б відрізані від постачання.
"Хірургічний скальпель": полювання на інфраструктуру та осліплення противника
Окрім ураження техніки та живої сили, FPV-дрони стали основним засобом для ведення цілеспрямованого "полювання" на критично важливі, але малорозмірні елементи інфраструктури противника. Цілями для таких "хірургічних" ударів стають антени комплексів РЕБ, камери відеоспостереження ("Муром-М"), ретранслятори зв'язку та інше обладнання. Знищення цих об'єктів дозволяє "осліпити" та "оглушити" противника на тактичному рівні, порушуючи його систему ситуаційної обізнаності та управління військами. Ця роль вимагає найвищої майстерності пілота, але її ефект величезний: систематичне виведення з ладу сенсорної мережі противника створює "сліпі зони" та забезпечує локальну інформаційну перевагу, готуючи ґрунт для подальших дій.
Народження універсальної тактичної платформи
FPV-дрон остаточно довів, що його потенціал виходить далеко за рамки ролі камікадзе. Він перетворився на універсальну тактичну платформу, здатну виконувати інженерні, логістичні та розвідувально-ударні завдання. Ця трансформація демонструє ключовий тренд сучасної війни — перемагає не той, у кого дорожча зброя, а той, хто швидше адаптує доступні технології для вирішення максимального спектра завдань. Прогноз на майбутнє — подальша спеціалізація та повна інтеграція цих ролей. З'являться FPV-дрони, від початку спроектовані для логістики чи мінування, а елементи ШІ дозволять одній платформі виконувати кілька різнопланових завдань у рамках однієї місії.