В сучасних умовах організація зберігання і обліку стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України має надзвичайно важливе значення для забезпечення бойової готовності підрозділів та безпеки особового складу. Основою нормативного регулювання в цьому напрямку є 359 наказ моу, який встановлює чіткі правила організації обліку, зберігання і видачі зброї і боєприпасів. Цей документ, разом зі своїми додатками, допомагає уніфікувати процеси, підвищити дисципліну і мінімізувати ризики втрат або несанкціонованого використання військового майна.

Значення та структура 359 наказу МОУ

359 наказ МОУ – це нормативний акт, який детально регламентує порядок організації обліку, зберігання та видачі стрілецької зброї і боєприпасів у Збройних Силах України. Він затверджує інструкцію, яка має кілька додатків, що включають зразки документів, порядок їх ведення і вимоги до зберігання матеріальних цінностей. Сам наказ є базовим нормативним документом, на який орієнтуються всі військові частини та підрозділи.

Одним із ключових документів, передбачених наказом, є Книга видачі зброї та боєприпасів. Вона є обов’язковою для ведення в усіх підрозділах, які мають справу з обігом зброї. Ця книга виконує роль центрального реєстру руху зброї та боєприпасів і має забезпечити прозорість і контроль над всіма операціями видачі та повернення.

Основні вимоги до зберігання боєприпасів

Правильне і безпечне зберігання боєприпасів є питанням не тільки дисципліни, а й безпеки військового колективу та оточуючих. Наказ 359 визначає ряд чітких вимог:

1. Обладнання сховищ. Боєприпаси мають зберігатися в спеціально обладнаних, захищених приміщеннях, які відповідають нормам пожежної безпеки, охороняються і мають обмежений доступ.

2. Облік кожної одиниці. Всі боєприпаси, що надходять і видаються, повинні бути враховані з точним зазначенням типу, кількості, серійних номерів (за наявності).

3. Обмеження доступу. Лише уповноважені особи з відповідною кваліфікацією мають право допускатися до сховищ.

4. Регулярний контроль технічного стану. Боєприпаси мають проходити періодичні перевірки, щоб виявляти пошкодження, розгерметизацію або простроченість.

5. Роздільне зберігання зброї та боєприпасів. Наказ рекомендує роздільне зберігання цих матеріалів для підвищення безпеки та контролю.

Особлива увага приділяється пожежній безпеці, наявності систем пожежогасіння, вентиляції, а також планам евакуації та дій у надзвичайних ситуаціях.

Ведення документації: книга видачі зброї та боєприпасів

Книга видачі зброї та боєприпасів — це офіційний журнал, у якому фіксуються всі операції з передачею та поверненням зброї і боєприпасів особовому складу. Вона має відповідати формі, встановленій наказом, і ведеться з особливою ретельністю.

До основних вимог належать:

- Записи мають здійснюватися в день операції без пропусків.

- Кожен запис містить дату, прізвище особи, яка отримує зброю, її посаду, кількість одиниць зброї чи боєприпасів, а також підпис цієї особи.

- Записи повинні бути достовірними, не допускається фальсифікація або ведення книги заднім числом.

- Відповідальні особи, які ведуть книгу, зобов’язані забезпечувати її збереження та своєчасне оновлення.

Завдяки належному веденню книги, командування має змогу швидко отримати інформацію про стан і наявність зброї та боєприпасів, а також виявити можливі недостачі.

Відомість закріплення зброї за особовим складом

Окремим важливим документом є Відомість закріплення зброї за особовим складом, що передбачена наказом 359 та його додатками. Цей документ відображає відповідальність кожного військовослужбовця за конкретну одиницю зброї.

Основні пункти ведення відомості:

  • Фіксація типу зброї, її унікальних ознак (серійний номер, модель).
  • Вказання повного імені військовослужбовця, який отримав зброю.
  • Дата видачі і, при поверненні, дата здачі зброї.
  • Опис стану зброї на момент видачі та прийому (наявність пошкоджень, комплектність).
  • Підписи сторін, які засвідчують факт передачі.

Ця відомість є важливим доказом у разі виявлення нестач або пошкоджень, оскільки встановлює безпосередню відповідальність особи.

Додаткові документи та їх значення

Окрім основних, наказ 359 містить низку додатків, які регламентують ведення інших супутніх документів:

  • Журнали прийому та видачі боєприпасів — фіксують всі операції з рухом боєприпасів.
  • Акти інвентаризації — документують перевірки наявності та стану зброї та боєприпасів.
  • Журнали обліку зіпсованих або втрачений боєприпасів — важливі для звітування і реагування на інциденти.

Усі ці документи мають бути уніфікованими та вестися в установленому порядку.

Роль командування у виконанні наказу 359 МОУ

Командири військових частин несуть персональну відповідальність за впровадження і дотримання положень наказу 359. Їх основні завдання:

  • Забезпечити навчання відповідальних осіб та особового складу з питань обліку і зберігання зброї.
  • Організувати постійний контроль та перевірки ведення документації.
  • Вжити оперативних заходів у разі виявлення порушень, нестач або пошкоджень.
  • Сприяти належному утриманню і збереженню сховищ.
  • Звітувати перед вищим командуванням про стан обліку і зберігання зброї.

У випадку грубих порушень або втрат можливі дисциплінарні, адміністративні або навіть кримінальні наслідки.

Практичні поради для ведення обліку та зберігання

Для ефективного виконання вимог наказу 359 рекомендується дотримуватися низки практичних порад:

  • Впровадити регулярні тренінги для персоналу, що працює зі зброєю.
  • Використовувати чітку систему нумерації і маркування зброї та боєприпасів.
  • Проводити щомісячні інвентаризації з документальним підтвердженням.
  • Забезпечити суворий контроль за веденням Книги видачі та Відомості закріплення зброї.
  • Встановити систему відповідальних осіб з чітко визначеними обов’язками.
  • Використовувати сучасні технічні засоби (наприклад, електронні журнали) за наявності технічної можливості, проте зберігати паперові носії як основний документ.

359 наказ МОУ є ключовим нормативним актом, що регламентує організацію обліку, зберігання та видачі зброї та боєприпасів у Збройних Силах України. Правильне і суворе дотримання його вимог, ведення Книги видачі зброї та боєприпасів, а також оформлення Відомості закріплення зброї за особовим складом дозволяють забезпечити контроль і безпеку військового майна. Для успішного впровадження наказу необхідна активна участь командування, навчання особового складу та постійний моніторинг. У підсумку це сприяє зміцненню дисципліни, підвищенню бойової готовності і збереженню ресурсів ЗСУ.