Під час проведення експертизи підручників для шкіл, що стартувала ще у 2017 році, і мала на меті усунення дискримінації у виданнях, було виявлено проблеми, пов’язані з утисками.Частина громадськості сприйняли новину скептично. Чи дійсно такі експертизи непотрібні? Саме на це питання шукали відповідь журналісти «Всеосвіти».
Найбільш очевидним дискримінаційним проявом є ілюстрації, на яких хлопчики та дівчатка наділені певними ролями з зазначенням стереотипної поведінки (скажімо, виключно дівчата готують їжу, а виключно хлопці кремують автомобілем).
Проте, в ході проведення антидискримінаційної експертизи шкільної навчальної літератури перевірили не лише «гендерні» аспекти. Експертами виявляються будь-які прояви дискримінації, у відповідності з статтею 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
В результаті анкетування серед учнів українських шкіл, стало зрозуміло, що головна проблема підручників в тому, що існує прірва між змістом і реальним життям. Так, на думку школярів, підручники не відображають особливі умови, в яких їм доводиться жити, їх самих, батьків. Крім того, персонажі, описані у підручниках спотворюють образ людини похилого віку, наділяючи їх кволістю і безпорадністю, в такий спосіб викликають страх перед дорослішанням і старістю. Виправити це можна змінивши образ людей похилого віку у навчальній літературі.
Серед українців 6% громадян з особливими потребами, але жоден підручник не згадує про них. МОН України акцентує увагу на тому, що наразі необхідно припинити ігнорування людей з особливими потребами. З метою підвищення лояльності громадськості до таких людей, прийняли рішення внести до навчальної літератури образ людини з особливими потребами, і в такий спосіб долучити їх до уявлення світу. Це допоможе дітям підготуватися до співпраці з людьми, що мають інвалідність та уникнути стереотипів. До того ж, такі зрушення мають сприяти процесу адаптації учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах.
Рекомендації щодо усунення дискримінації шляхом зміни слова «батьки» на слово «рідні» у реченнях на кшталт: “Попроси батьків допомогти тобі у вирішенні цього завдання” піддалися критиці з боку громадськості. Однак вагомий аргумент на користь внесення поправок — статистичні дані, відповідно до яких 3 мільйони дітей в державі зараз виховуються у сім’ях, де лише мама, або лише тато (а це майже половина). Особливий трагізм цієї ситуації в тому, крім дітей у яких є лише дідусі та бабусі, старші брати та сестри, тітки, є ще й ті учні, батьки яких загинули в результаті бойових дій на Сході України.

Саме через це речення типу “Разом із батьками створіть список продуктів для сім'ї” або “Попросіть батьків допомогти створити макет вулкану” призводять до того, що діти з неповних сімей, відчувають себе неповноцінними та згадують трагічні події, зазнають травмування психіки. Те є саме стосується обмежень щодо ілюстрацій, що містять зображення повних сімей.


Серед пропозицій, які розкритикували у суспільстві, — пропозиції щодо вилучення з підручників для першокласників завдання дати відповідь на запитання «Як і де познайомились твої батьки?». Антидискримінаційною експертизою було аргументувано цю пропозицію тим, що дане завдання містить утиски за ознакою сімейного стану. Адже воно буде дискримінаційним за таких умов:

– жінка виховує самостійно дитину, біологічним батьком якої є гвалтівник;

– один з батьків має новий шлюб і не має бажання розповідати про іншого біологічного батька/матір;

– родичі виховують миротворчі і не хочуть або не можуть розповісти про історію знайомства біологічних батьків.
Крім того експертиза виявила і рекомендувала вилучити образливі висловлювання, що дискримінують за національною та релігійною приналежністю (словат на кшталт «негр», «жид», «циган»).

Більш детально про експертизу та групу експертів:
У роботі експертна група використовувала досвід UNIСEF з питань дискримінаційних проявів у підручниках різних держав світу та дані досліджень сучасних науковців України у цій сфері.
Члени експертної групи пройшли курс навчання відповідно до сертифікаційної програми та здали контрольний іспит, який складався з контрольної роботи та здійснення експертизи проектів підручників. Робоча група, створена на основі наказу МОН No 713 від 03.07.2015, складається з 25 спеціалістів (кандидати й доктори наук), які являються співробітниками різних вишів, є представниками ГО або МОН.