Ситуація південніше Бахмута розвивається не на користь противника

Південніше м.Бахмут, схоже, противнику таки доведеться відійти до автодороги Бахмут – Горлівка. Принаймні, на 3-х ділянках він вже був вимушений відійти від залізниці, яка їде паралельно і розташована західніше неї.

Десь приблизно 2 доби тому, на ділянці 1428-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ) противника по напрямку Кліщіївка – південно-західна околиця м.Бахмут підрозділи противника були вимушені відходити від полотна залізниці у бік міста вздовж автодороги, яка веде з Кліщіївки у місто.

Ця ситуація була цілком обумовлена й передбачена. Саме прагнення противника утримати позиції північніше с.Кліщіївки, в низині, після того, як йому не вдалося відбити опорні пункти північно-західніше села на висотах з відміткою 220 взагалі, видається, м’яко кажучи, трохи дивним. Адже, очевидно, передові підрозділи ЗСУ, які закріпилися на цих висотах, отримали можливість прострілювати бойові порядки 1428-го мсп ТрВ та 102-го мсп противника майже на всю тактичну глибину. Вперте бажання командування противника таки утримати позиції по північній околиці села могло привести лише до збільшення його втрат й ні до чого більше.

В свою чергу, східніше Кліщіївки, ймовірно, підрозділи 4-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 2-го армійського корпусу (АК), були вимушені відійти від залізниці ще глибше у бік с.Одрадівка. Аж за ставки, які розташовані східніше залізниці. Так само, як й південно-східніше с.Андріївка  майже до кар’єру.

Більше того, за окремими даними передові підрозділи ЗСУ, діючи вже ЗА залізницею, зуміли підійти впритул до північної околиці с.Зеленопілля та с.Курдюмівка, що, в свою чергу, досить суттєво ускладнює противнику утримання цих двох н.п. Особливо, зважаючи на те, що передові підрозділи ЗСУ знаходяться й на західній околиці с.Курдумівка, в районі насосної станції.

Звісно, що протягом найближчого часу противник спробує “відновити втрачене положення”. У цьому сенсі, варто очікувати контр-атак підрозділів 57-ї омсбр та 51-го парашютно-десантного полку (пдп) противника.

Ймовірніше, по двом напрямкам – від кар’єру у бік Андріївки та від Зеленопілля вздовж залізниці також на Андріївку. Окрім цього, у цьому контексті варто зазначити, що цілком ймовірно, у цій спробі візмуть участь окремі підрозділи 68-го танкового полку (тп), які ще зберегіють більш-менш прийнятний рівень боєздатності.

Загалом, ситуація південніше м.Бахмут явно розвивається не на користь противника. Тепер, після того, як він вимушений зразу на декількох ділянках відходити у бік дороги Бахмут – Горлівка, вихід передових підрозділів ЗСУ до дороги Т-05-13 на ділянці с.Одрадівка – с.Миколаївка Друга та, скоріш за все, південніше с.Опитне, стає ну-у дуже ймовірним.

Але, у сенсі ситуації в самому м.Бахмут, варто зазначити, що навіть ця гіпотетична подія, навряд чи примусить противника полишити саме місто (в нього вистачає альтернативних комунікацій для всебічного матеріально-технічного забезпечення\МТЗ своїх військ у ньому). Тим більше, що північніше м.Бахмут (по напрямку на м.Соледар) противнику вдалося “розрядити” ситуацію.

Тому, я би не переоцінював значення та наслідки дій ЗСУ південніше м.Бахмут. Особливо, зважаючи на те, що противник утримує тут досить значне власне угрупування військ.

На Донецькому напрямку, в районі Авдіївського району оборони ЗСУ противник зараз “озабочен” проблемою закріплення на тих позиціях, де йому вдалося просунутись. Це, головним чином напрямок с.Красногорівка – с.Степове, трохи південніше – напрямок на Авдіївський коксохім (позиція “Терікон”, яку вони не втримали, але по цьому напрямку мають певне просування) та напрямок на с.Водяне – с.Сєверне.

Також, очевидно, що на північному фасі, судячи зі всього, противник таки почав вводити у бій окремі підрозділи 21-ї омсбр у смузі наступу 114-ї омсбр, намагаючись “розвинути успіх”. Поки, достеменних відомостей про результати цих дій противника у мене немає, але й без цього, було очевидно, що командування противника буде намагатися наростити свої зусилля там, де йому вдалося досягнути бодай якого успіху.

На південному фасі, очевидно, з всіх троьх ділянках, де противник спромігся просунутись, лише у смузі своєї 1-ї омсбр йому вдалося утримати одну позицію по напрямку Спартак – Авдіївка (південніше розбитої ресторації Царська охота), на двох інших (по напрямку на Первомайське та Сєверне – передові підрозділи ЗСУ його відтіснили у зворотньому напрямку).

На даний момент, очевидно, командування противника перегруповує свої ударні тактичні групи 1-го АК. І на мою думку, спробує ще раз, ймовірніше в районі с.Опитне, або спробує перенести свої зусилля на ділянку вздовж дороги Водяне – Тоненьке.

Ймовірно участь в цих спробах візьмуть участь підрозділи 1-ї та 9-ї омсбр, 111-й та 119-й мсп, цілком можливо у якості “ешелону розвіитку успіху” 242-й мсп зі складу 20-ї мотострілецької дивізії (мсд), ну й “батальйонний комплект 1-го АК” у вигляді – 10-го танкового батальйону (тб), 13-й окремого штурмового батальйону “Сомалі” та 80-го окремого розвідувального батальйону (орвб) “Спарта”.

Також, варто підкреслити, що численні “мсп ТрВ”, стрілецькі полки(сп) та батальйони (сб) мобілізаційного резерву (МР) також звідси нікуди не поділися. Перших тут, принаймні, не меньше 4-х, а других – 5-и.

Тому, я не думаю, що після першої невдачи, командування противника, “просто так” відмовиться від “продовження банкету”.  Адже, головне завдання – відтіснити ЗСУ від околиць м.Донецьк, поки не вірішено.