Артемовск в Лицах - Дмитро Денисенко

Дмитро Денисенко: "Писанка - справжній український бренд!"

Дмитро Денисенко – писанкар, народний майстер, відомий у всій країні. Він займається не тільки традиційним писанкарством, але й розробив власну технологію різьблення страусиного яйця. Такі яйця прикрашають домівки багатьох відомих людей, у тому числі всіх українських президентів.

Денисенко народився в Артемівську, після закінчення музичного училища проходив службу в Німеччині, в ансамблі пісні і танцю. Здобув освіту режисера в Києві і філолога у Слов’янську, має звання «Учитель року» і «Людина року». Він організовує «Місто майстрів» на «Бахмутському ярмарку», відкритий фестиваль майстрів на День міста.

З чого почався Ваш інтерес до писанкарства?

Я зустрічався з майстрами і авторами дослідницьких книжок традиційного мистецтва і модернової писанки в Центральній Україні на Полтавщині. Тоді я жив у Києві, і там було легко знайомитися з історичною літературою з першоджерел, яка там фактично в основній масі і зібрана. 

Чому саме писанка, а не інший вид народного мистецтва прийшовся Вам до душі?

Тому що саме писанка є нашим українським брендом, це наше обличчя, зародок культурної спадщини. Трипільські орнаменти переносилися на яйце близько 4 тисяч років тому, тобто це є знання, які починали пускати коріння ще в дохристиянські часи. Тому за знаками писанка має язичницькі символи.

Яку писанку зробити складніше: з курячого чи страусиного яйця?

Кожна робота заслуговує технічно відповідних моментів. Якщо, скажімо, для писанки потрібні віск, фарби, писарчук, знання, то для різьби теж треба мати свої навички. Можна сказати, що різьблене страусине яйце - це ювелірна робота. Кожна робота неповторна, тому що яйця мають різну товщину, діаметр і розмір.

Скільки часу займає ця робота?

Спочатку треба мати ідею, макет. Звичайно десь біля місяця може займати праця з одним яйцем.

21318693092Розкажіть трохи про музей писанкарства.

Коли музей створювався, це було зібрання знаків і символів писанкарства всіх історико-етнографічних краєвидів. Зараз наш основний слоган: «Зроби світ краще!». Він полягає у тому, що кожен із мешканців Артемівська, який має таке багатство, як наш музей, повинен розуміти, що цим треба обов’язково скористатися. Ми повинні дійти до серця кожного вихователя, дитини, батьків, щоб кожен із них намагався пізнати цей таємний світ розпису писанкарства. Все, що стосується розпису бджолиним воском на пташиному яйці за допомогою тих старослов’янських символів, які несуть безпосередньо інформацію.

Багато людей підтримує Ваші ініціативи?

Щоб донести народне, традиційне мистецтво, треба дійсно мати знання і навички, але пасивність мислення багатьох вихователів у нашому місті не дає розвинутися традиційному мистецтву. Вони розгубили вміння працювати власними руками. До нас приїжджають з інших міст Донецької та Луганської області, щоб перейняти навички, завітати до музею, взяти участь у конкурсі писанки, тобто активність з інших міст набагато більша, ніж з Артемівська.

Режисерська освіта прийшлась Вам до нагоди?

Як режисер, я є автором наукової роботи за пояснення терміну «синестезія», яка передбачає синтез живопису, поезії та музики. Ця течія почала розроблюватися в 30-х роках, але після репресій модернові ідеї були знищені на корені. Освіта мені дійсно знадобилася, працюючи в Народному домі ми відновлюємо свята: я роблю сценарій, оформлення і як ведучій проводжу це свято. Дипломи в мене не лежать, вони на мене працюють.

Хтось з Вашої родини працює разом з Вами?

Діти навчаються, і їм бракує часу. Взагалі все, що я роблю, - це мій шлях. Можливо, через декілька десятків років цінність цих зразків буде іншою, як завжди в мистецтві: цінність творів визнається не за час життя майстра.

Донецкую «Диво-писанку» украсили орнаментом артемовского мастера Дмитрия Денисенко

Отзывы и комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов